неділю, 24 червня 2012 р.

У Києві стартувала "Країна Мрій"




Святом Купайла відкрився дев’ятий етнічний фестиваль Країна Мрій 2012.
На Києвій Горі біля Музею Історії України вільні жителі У-Країни Мрій під керівництвом Олега Скрипки запалили Живий Вогонь.
Потім вони пронесли його у веселій Купальській ході до Труханового острова, де відсвяткували весілля Сонця та Води за споконвічними традиціями предків.
Цього року "Країна мрій" триватиме 22 і 23 червня.

"Ніякої хімії, пластмаси та жодних нанотехнологій – лише жива музика, живі люди, жива історія, жива культура! В епоху інформаційного суспільства та розвитку високих технологій автентика й природність схожі на справжнє диво! Підтримка та розвиток живої культури – це наша мрія!" – кажуть організатори.
Святом Купайла відкрився дев’ятий етнічний фестиваль Країна Мрій 2012.
На Києвій Горі біля Музею Історії України вільні жителі У-Країни Мрій під керівництвом Олега Скрипки запалили Живий Вогонь.
Потім вони пронесли його у веселій Купальській ході до Труханового острова, де відсвяткували весілля Сонця та Води за споконвічними традиціями предків.

Цього року "Країна мрій" триватиме 22 і 23 червня.

"Ніякої хімії, пластмаси та жодних нанотехнологій – лише жива музика, живі люди, жива історія, жива культура! В епоху інформаційного суспільства та розвитку високих технологій автентика й природність схожі на справжнє диво! Підтримка та розвиток живої культури – це наша мрія!" – кажуть організатори.
Традиційно на фестивалі:
різноманіття етнічної та world music на великій фестивальній сцені, а також на "Кобзарській" та сцені "Під стінами Лаври";
дитячий майданчик – інтерактивна програма, що включає в себе найрізноманітнішу творчу діяльність дітей, на основі фольклорних мотивів;
алея майстрів – народні майстри зі своїми авторськими доробками та Майстерня народних танців – окремий майданчик, де гості та учасники фестивалю в реальному часі розучують традиційні народні танці;
різноманітні літературні та театральні презентації, традиційні та яскраві Козацькі Розваги;
майданчик "Етно-Fashion", що став вдалою прем′єрою минулого року – колекції українського етнічного та старовинного одягу.
Вперше на "Країні Мрій":
Кримська фольклорна сцена;
ексклюзивна етнічна програма від гурту "Танок На Майдані Конго";
прем’єри сольних виступів учасників конкурсу "Голос країни" Іларії (за участю Романа Гриньківа і Олекси Кабанова) та Василя Жадана (спільно з циганським панк-панік-бендом "ТопОркестра").

Також з нагоди офіційного включення "Країни Мрій" до програми Чемпіонату Європи з футболу "Євро 2012" на фестивалі буде створено фан-зону для особливо палких фанатів, де футбольні матчі демонструватимуться у прямому ефірі.
ЛІТЕРАТУРНА СЦЕНА
22 червня, п’ятниця
14:00-15:00 Сестри Гаєві: майстер-клас із малювання в дві руки
15:00-15:30 Література етнічних спільнот: роми, гагаузи (Наталя Варакута, Тудора Арнаут)
15:30-16:30 Гумористичний дует "Язикаті Хвеськи"
16:30-17:00 Література етнічних спільнот: кримські татари
17:00-18:00 Василь Шкляр: творча зустріч
18:00-19:00 Троїсті мужики: Брати Капранови та Юрко Журавель
23 червня, субота
13:00-14:00 Сестри Гаєві: майстер-клас із малювання в дві руки
14:00-14:30 Література етнічних спільнот: болгари (Антоніна Іванова)
14:30-16:30 ІІІ Кобзарський слем*
16:30-17:30 Половецький реп від Макса Паленка та Євгена Манженка-Сталкера
18:00-19:15 Музично-культурологічний проект "Лагідна українізація" від Ореста Лютого (Антін Мухарський)

Традиційно на фестивалі:
різноманіття етнічної та world music на великій фестивальній сцені, а також на "Кобзарській" та сцені "Під стінами Лаври";
дитячий майданчик – інтерактивна програма, що включає в себе найрізноманітнішу творчу діяльність дітей, на основі фольклорних мотивів;
алея майстрів – народні майстри зі своїми авторськими доробками та Майстерня народних танців – окремий майданчик, де гості та учасники фестивалю в реальному часі розучують традиційні народні танці;
різноманітні літературні та театральні презентації, традиційні та яскраві Козацькі Розваги;
майданчик "Етно-Fashion", що став вдалою прем′єрою минулого року – колекції українського етнічного та старовинного одягу.
Вперше на "Країні Мрій":
Кримська фольклорна сцена;
ексклюзивна етнічна програма від гурту "Танок На Майдані Конго";
прем’єри сольних виступів учасників конкурсу "Голос країни" Іларії (за участю Романа Гриньківа і Олекси Кабанова) та Василя Жадана (спільно з циганським панк-панік-бендом "ТопОркестра").
Також з нагоди офіційного включення "Країни Мрій" до програми Чемпіонату Європи з футболу "Євро 2012" на фестивалі буде створено фан-зону для особливо палких фанатів, де футбольні матчі демонструватимуться у прямому ефірі.

ЛІТЕРАТУРНА СЦЕНА
22 червня, п’ятниця
14:00-15:00 Сестри Гаєві: майстер-клас із малювання в дві руки
15:00-15:30 Література етнічних спільнот: роми, гагаузи (Наталя Варакута, Тудора Арнаут)
15:30-16:30 Гумористичний дует "Язикаті Хвеськи"
16:30-17:00 Література етнічних спільнот: кримські татари
17:00-18:00 Василь Шкляр: творча зустріч
18:00-19:00 Троїсті мужики: Брати Капранови та Юрко Журавель
23 червня, субота
13:00-14:00 Сестри Гаєві: майстер-клас із малювання в дві руки
14:00-14:30 Література етнічних спільнот: болгари (Антоніна Іванова)
14:30-16:30 ІІІ Кобзарський слем*
16:30-17:30 Половецький реп від Макса Паленка та Євгена Манженка-Сталкера
18:00-19:15 Музично-культурологічний проект "Лагідна українізація" від Ореста Лютого (Антін Мухарський)




ЛІТЕРАТУРНА КУХНЯ
(сцена у дворику музею Гончара)
22 червня, п’ятниця
14:00-14:30 Співана поезія від Олега Короля
14:30-16:00 "Потата від Тара-пати" від Лани Світанкової (видавництво "Грані Т")
16:00-16:30 Співана поезія Віктора Нестерука
16:30-18:00 Каша з сокири "Повний відпад та затьмарення розуму" від Есаулова Олександра
18:00-18:15 Українські рімейки від Анвара Азізова
18:15-19:00 Сценічні читання від театрального центру "Текст". П’єса Марисі Нікітюк "Дачі"
23 червня, субота
12:00-12:30 Поетичні читання від Лідії Дубиківської
12:30-13:00 Співана поезія від Євгена Манженка-Сталкера
13:00-14:30 Каша з сокири "Жіночі витребеньки" від Міли Іванцової та Дари Корній
14:30-15:00 Співана поезія від Макса Паленка
15:00-16:15 Поетична каша з сокири з еротичними харчовими добавками від Сергія Пантюка та Келі Ликеренко. БЕЗ ГМО
16:15-17:00 Співана поезія від Олекси Бика
17:00-18:00 Драма на 1 дію "Повернення в нікуди" від театру "Вавилон"
СЦЕНА "КУРІНЬ"
22 червня, п’ятниця
13:00-14:00 "Дитячі читання із "Гранями-Т" (Іван Андрусяк, Михайло Григорів, Леся Мовчун, Сергій Пантюк)
14:00-15:00 Поетичні читання від Лілії Батюк-Нечипоренко та Дмитра Войналовича
15:00-15:30 Поетичні читання "Безсмертя джерело живе" від Алли Бондарюк
15:30-16:00 Презентація книги від видавництва "Вус"
16:00-17:00 Читання від журналу LITZEPPELIN
17:00-18:00 Читання від Анни Малігон та презентація поетичної збірки "Переливання крові"
23 червня, субота
12:00-12:30 Читання від Олександра Гунька та презентація поетичної збірки "На вулиці генія"
12:30-13:30 Поетична програма "Лірична мозаїка" від літературного об’єднання ім. В. Симоненка (Черкаси)
13:30-14:00 "Криворізький БузькоХвіст на Літературній Країні Мрій"
14:00-15:00 Поетичні читання та презентація альманаху від літературного клубу "Маруся"
15:00-16:00 Поетичні читання авторів Гоголівської Академії (ГАК)
17:00-18:00 Творча зустріч з письменницею Ларисою Ротних та Ганною Ручай

МАЙСТЕР-КЛЯСА
22 червня, п'ятниця
13:00-14:30 "Ворожіння літерами" від Олі Верменич
14:30-15:30 Витинаємо з майстром Оленою Ігоніною
15:30-17:00 Виготовлення паперу вручну від майстра Володимира Тація
17:00-18:00 Мистецтво оригамі демонструє майстер Денис Лялін
23 червня, субота
12:00-13:15 Книжкова закладинка від журналу "Пізнайко", майстер Світлана Навроцька
13:30-15:00 "Витинанка від Незалежного театрального журналу "Коза"
15:00-16:30 Ілюструємо дитячу книжечку, художник Анна Сарвіра
16:30-18:00 Квілінг, майстер Юлія Осипенко
Програма фестивалю
Алеї Майстрів з10.00
Українсько-японський центр 22-23 червня (14.00 - 20.00)
Японські танці Бонодорі
Майстер-клас із каліграфії
Куточок одягання літнього кімоно "юката"
Майстер-клас з фурошікі – японського стилю упаковки речей
Фотографування в образі самурая та гейші
Майстер-клас з орігамі
22 червня:
Дитяча галявина з 13.00 (народні майстри: виготовлення дитячих іграшок)
Велика літературна сцена (за брамою, в кінці книжкового ярмарку, перед входом до Алеї майстрів, 14.00 – 19.00)
14:00 – 15:00 – Сестри Гаєві: майстер-клас із малювання в дві руки
15:00 – 15:30 – Література етнічних спільнот: роми, гагаузи (Наталя Варакута, Тудора Арнаут)
15:30 – 16:30 – Гумористичний дует "Язикаті Хвеськи"
16:30 – 17:00 – Література етнічних спільнот: кримські татари
17:00 – 18:00 – Василь Шкляр: творча зустріч
18:00 – 19:00 – Троїсті мужики: Брати Капранови та Юрко Журавель
Сцена "Під Стінами Лаври"
12.00 – 13.00 – "ТаРута" (Київ)
13.00 – 14.00 – "Баламути" (Київ)
14.00 – 15.00 – "Сільська музика" (Рівне)
15.00 – 16.00 – "Веселі вуйки"(Київ)
16.00 – 17.00 – "Василь Жадан" & "ТопОркестра" (Суми, Київ)
17.00 – 18.00 – "Фолькнери"(Київ)
Сцена "Майстерня танців"
13.00 – 14.00 – "Рожаниця"(Київ)
14.00 – 15.00 – "ТопОркестра" (Київ)
15.00 – 16.00 – Арзи Бекір, дитячий майстер-клас (АР Крим)
16.00 – 17.00 – "Сільська музика" - майстер клас танців (Рівне)
17.00 – 18.00 – "Хорея козацька"(Київ)
Сцена "Кобзарська майстерня"
12.00 – 13.00 – Лаюш Молнар (Львів)
13.00 – 14.00 – Ярослав Крисько, бандура (Львів)
14.00 – 15.00 – Микола Тихонович Товкайло, бандура (Переяслав)
15.00 – 16.00 – Володимир Биков, бандура (Київщина, с. Стрижавка)
16.00 – 17.00 – Тарас Силенко, бандура (Київ)
Вечірня сцена
18.00 – 18.45 – "Іларія & Гриньків & Олексій Кабанов" (Україна)
18.45 – 19.30 – Намгар (Бурятія)
19.30 – 20.15 – Lilian Vieira (Zuco 103)(Бразилія, Великобританія)
20.15 – 21.00 – ТНМК (Україна) 
21.00 – 22.00 – BabaZula (Туреччина)
23 червня:
Показ колекцій українського етнічного та старовинного одягу. Автори – молоді талановиті українські дизайнери, які творять в стилі "Етно".
Співорганізатори проекту – "Український Тиждень Моди" та Музичне Видавництво "Країна Мрій".
Дитяча галявиназ 13.00 (народні майстри: виготовлення дитячих іграшок)
Велика літературна сцена (за брамою, в кінці книжкового ярмарку, перед входом до Алеї майстрів, 14.00 – 19.00)
13:00 – 14:00 – Сестри Гаєві: майстер-клас із малювання в дві руки
14:00 – 14:30 – Література етнічних спільнот: болгари (Антоніна Іванова)
14:30 – 16:30 – ІІІ Кобзарський слем
16:30 – 17:30 – Половецький реп від Макса Паленка та Євгена Манженка-Сталкера
17:30 – 18:00 – Література етнічних спільнот
18:00 – 19:15 – Музично-культурологічний проект "Лагідна українізація" від Ореста Лютого (Антін Мухарський)
ІІІ Кобзарський слем відбудеться за підтримки Мистецької агенції "Наш формат"
Сцена "Під Стінами Лаври"
12.00 – 13.00 – Олексій Заєць (Україна)
13.00 – 14.00 – "Люди добрі"(Львів)
14.00 – 15.00 –  "Йорий клоц" (Львів)
15.00 – 16.00 – Ельвіра Сарихаліл та "Красу" (АР Крим)
16.00 – 17.00 – "VOANERGES"(Київ)
17.00 – 18.00 – Orkiestra św. Mikołaja (Польща)

Сцена "Майстерня танців"
13.00 – 14.00 – Майстер-клас стародавнього танцю під керівництвом М. Кабанова
14.00 – 15.00 – Арзи Бекір, майстер-клас кримськотатарських танців (АР Крим) 
15.00 – 16.00 – "Топорівчанка" (Чернівці)
16.00 – 17.00 – 
17.00 – 18.00 –"Гуляйгород", майстер-клас українських танців (Київ)
Сцена "Кобзарська майстерня"
13.00 – 14.00 – Мустафа(Київ)
14.00 – 15.00 – Михайло Коваль, бандура (Великий Хутір, Черкащина)
15.00 – 16.00 – Ярема Шевчук, колісна ліра, бандура (Київ)
16.00 – 17.00 – Тарас Компаніченко, кобза, ліра, бандура (Київ)
Вечірня сцена
18.00 – 19.00 – Астарта (Київ)
19.00 – 20.00 – MA VALISE (Франція) 
20.00 – 21.00 – Mgzavrebi (Грузія)
21.00 – 22.00 – ВВ&В. Попадюк & Ле Гранд Оркестра(Україна)

"Силу дає не дуб, а Бог": Патріарх Філарет освятив хрести у Холодному Яру

Автор: Юрій Стригун Джерело: Газета по-українськи Фото автора статті


Філарет постояв біля дуба Залізняка

На межі Чигиринського району Черкащини в Холодному Яру – кілька автомобілів і дівчата у національних костюмах. Тут зустрічають патріарха Філарета – главу Української православної церкви Київського патріархату. Він має освятити церковні хрести в селі Буда.

– Щось начальства не густо, – кажуть журналісти, що їдуть на урочистості. – Тільки заступник голови обласної ради та керівник апарату Чигиринської райдержадміністрації. Якби хтось із Московської церкви їхав, то сраколизів із влади було б утричі більше.

У селі неподалік від церкви святого Петра Калнишевського стоять вкриті позолотою три хрести. Поруч – будівельний кран. Внизу біля річечки – ресторанно-готельний комплекс "Дикий Хутір". Кілька людей стоїть на кладці через річку. Чекають на прибуття патріарха. Раптом із води випірнає чорна нутрія. Сідає на березі та їсть траву. На людей не зважає.

– Ти диви, яка смілива. Журналісти фотографують тварину. Батьки гукають дітей подивитися.
Усім гостям роздають жовто-блакитну стрічку.


Глава УПЦ КП освятив хрести церкви Калнишевського

– Надо было взять подлиннее, чтобы на машину привязать, – каже до чоловіка жінка років 50. – Чтобы все видели, какой ты щирый украинец.

Біля церкви кілька козаків тримають хоругви. Один із них одягнутий у вишиванку й міліцейські штани з лампасами.

О 10-20 під'їздить чорний "мерседес". З нього виходить патріарх Філарет. За ним стоять віце-спікер Микола Томенко та екс-голова обласної ради Володимир Гресь. Ще далі поет Дмитро Павличко щось шепче на вухо координатору об'єднаної опозиції Черкащини Леоніду Даценку.

Філарет іде до хрестів. Служить церковну відправу. Потім звертається з промовою до присутніх.

– Церква носитиме ім'я останнього кошового Запорізької січі Петра Калнишевського. Чоловік 30 років просидів у ямі. Так карався за любов до України. Отримавши волю, не скористався з неї, бо знав, що в царській неволі перебуває увесь український народ.

Свяченою водою окроплює хрести.

– Багато людей проливали кров за волю України, але вона прийшла несподівано, ніби впала з неба. Це була Божа воля. Противників нашої державності і зараз досить як зовні, так і всередині України. Тому мусимо бути достойними незалежності. Інакше, Бог може так само легко, як дав, забрати волю.

Патріарх вручає орден святого Володимира спонсору будівництва, власнику "Дикого Хутора" Олегу Островському.

Після Філарета мікрофон бере віце-спікер Микола Томенко.

– Багато хто з церковних діячів сусідньої держави, що носять дорогі годинники, повчають нас історії. Кажуть, що вона спільна з Росією. Хочу нагадати, що у 10-12 столітті, коли розквітла Київська Русь, Москви у помині не було. Слуги Москви до того розпоясалися, що скоро заборонять нам молитися рідною мовою. Тому ми постійно повертаємося сюди, до Холодного Яру. Тут енергетичне поле України. Це знав і тому любив сюди приїздити Тарас Шевченко.

Слово надають Дмитру Павличку. Він згадує, як у 1994 році балотувався до Верховної Ради по Чигиринському окрузі.

– Людей лякали мною, казали, що я "бандера". А тепер я бачу, що ці 20 років не минули даремно. Люди у Холодному Яру змінилися й мало чим відрізняються своїм патріотизмом від галичан.

Патріарх прямує до братської могили розстріляних у війну жителів Буди. Проводить панахиду. Козаки дають салют із рушниць. Під час першого залпу патріарх здригається.

Філарета просять пройти до 1000-літнього дуба. Директор місцевого заповідника Богдан Легоняк каже, що він дасть сили патріарху.

– Силу дає не дуб, а Бог, – заперечує глава церкви. – Він може дати довголіття, як цьому дубові.

– Здоров'я дубу, здоров'я патріарху, – вигукують у натовпі.

Під ці слова представники влади йдуть до автомобіля. Сідають і їдуть першими. Решта слухає концерт Ніни Матвієнко й місцевих артистів. Тим часом будівельник встановлюють хрести на церковні вежі.

понеділок, 11 червня 2012 р.

Знову про мови

Припустимо, зробити російську мову регіональною захотіли в якомусь окремо взятому місті. Люди виходять на референдум і певною за законом кількістю голосів вирішують: на цій території крім державної української мови буде використовуватися російська. Після цього всі чиновники починають говорити на двох мовах. Вони можуть видати довідку місцевого значення російською, в школі викладається дві рідні мови - українська і російська. А тепер припустимо, що в сусідньому місті живуть кримські татари. У них теж своя друга мова - кримськотатарська. Там довідка російською не працює: або татарська, або державна - українська. Якщо російськомовний приїхав у регіон з регіональною татарською мовою, він повинен зрозуміти, як називається вулиця. Тому всі назви вулиць - на двох мовах, всі вивіски - двома мовами: українською і татарською, якщо три мови - на трьох, якщо чотири - на чотирьох. Що цілком можливо на просторах нашої багатонаціональної Батьківщини. Розумієте, якщо так, то не буде «Ура! Перемогла російська мова! ». Буде ще «Ура! Перемогла кримськотатарська, румунська, угорська і так далі ». І це нормально, це правильно. Держмову, загальну для всієї країни, вчити доведеться, хоча б тому, що довідку на вашій регіональній мові не приймуть в регіоні, де ваш мова не є регіональною. І вам доведеться отримувати довідку на загальнодержавній мові. Частина документації буде вестися на двох мовах, відповідно часу на неї буде йти в два рази більше. Наприклад, судочинство вестиметься у двох примірниках. Ви можете вчитися в російській школі і отримувати з української мови суцільні двійки, але ви не зможете здати іспити до ВНЗ російською мовою за межами дії вашої регіональної мови. У своєму регіоні ви зможете отримувати довідки на своїй рідній мові, але за його межами буде те ж саме, що і зараз. А ЩЕ ВСЕ ДОВЕДЕТЬСЯ множити на два. А за помножити на два будете платити ви - за другу довідку, за другий викладацький склад університету та за другу табличку з назвою вулиці. Фрагмент телепередачі «Скептик» (телеканал К1), жовтень 2010 р.