tag:blogger.com,1999:blog-27364792591976397432024-03-05T13:55:23.754-08:00УкраїнофіліяНаївний блог про УкраїнуUnknownnoreply@blogger.comBlogger250125tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-76753371821121008672022-03-30T02:13:00.001-07:002022-03-30T02:13:02.713-07:00<span ;="">Щойно мав цікаву розмову з одною білорускою. Яка, при чому, живе не в Білорусі. І в опозиції до хытрозачосаного. Вона заявила, що українці догралися, бо Зеленський ніби підтримував хытрозачосного.</span>
<br><br><span ;="">Так от, це опозиція в еміграції. А, що робиться у місцевого в голові - уявити страшно.</span>
<br><br><span ;="">Це я написав, щоб ви особливо ілюзій не ростили.</span>
<br><br><span ;="">#сашинпост</span><!--/data/user/0/com.samsung.android.app.notes/files/clipdata/clipdata_bodytext_220330_121142_587.sdocx-->Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-42106476417558214112022-01-23T05:30:00.001-08:002022-01-23T05:30:08.232-08:00<p> </p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/a/AVvXsEiSVtIdPIjhKpHYyd6fiJ622D74bEQypW38WNa2PjsaHT2LUqMsX34L3NFgBsqHi2SQL_Rdn1tsrWDky0nhvp6Ut9mnUNB4SHJuT08yX6xo0OHRfpWBZiEEfQ0t9HzN6EBpNwNz1bQa-Yio_p6RAog4d2sA48SzsFfZ-AAH1Tva7ln13mgzAtjfetf1pg=s1018" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="1018" data-original-width="720" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/a/AVvXsEiSVtIdPIjhKpHYyd6fiJ622D74bEQypW38WNa2PjsaHT2LUqMsX34L3NFgBsqHi2SQL_Rdn1tsrWDky0nhvp6Ut9mnUNB4SHJuT08yX6xo0OHRfpWBZiEEfQ0t9HzN6EBpNwNz1bQa-Yio_p6RAog4d2sA48SzsFfZ-AAH1Tva7ln13mgzAtjfetf1pg=s16000" /></a></div><p></p><p>Нам поможе Святий Патрик</p><p>І англійська королева. </p><p><br /></p><p>Автор: Андрій Єрмоленко</p>Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-23172074597952191002018-11-05T10:11:00.002-08:002018-11-05T10:11:35.824-08:00<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjnGLjQ0L2Z8MiVinTT3MvQCUx73T1HBB65eZftVRbH1wCgmD_UDlU5ZIedt_GPUuphDQYvibB5680U275SAE663rsYuitygn-QoxDwWYTUEpTflyqJoOzAM93RXzz5mIfT2AEwE5Nx_Fo6/s1600/cover_book.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="601" data-original-width="427" height="640" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjnGLjQ0L2Z8MiVinTT3MvQCUx73T1HBB65eZftVRbH1wCgmD_UDlU5ZIedt_GPUuphDQYvibB5680U275SAE663rsYuitygn-QoxDwWYTUEpTflyqJoOzAM93RXzz5mIfT2AEwE5Nx_Fo6/s640/cover_book.jpg" width="454" /></a></div>
<br />
<br />
Важлива тема, ребзя. Цьогоріч виповнюється десятиліття існування проекту #сашиналітература.<br />
<br />
Саме під декаду я випускаю нову збірку – ЛИСТ З НІЗВІДКИ В НІКУДИ. Це концептуальна робота з віршами різних років, яка перегукується з першою збіркою «Сопля», яка і започаткувала #сашиналітература.<br />
<br />
http://chtyvo.org.ua/authors/Shevchuk_Sasha/Lyst_z_nizvidky_v_nikudy/<br />
<br />
Як і більшість мого самопалу книга виходить в найкращій електронній бібліотеці «Чтиво» (http://chtyvo.org.ua/). За що я чтив'янам дуже вдячний.<br />
<br />
http://chtyvo.org.ua/authors/Shevchuk_Sasha/<br />
<br />
Прохання усім не лише скачати, але й репостнути.<br />
<br />
Буду дуже вдчний.<br />
<br />
Посилання на більшу частину самопалу на Чтиві:<br />
<br />
Всім мир.<br />
<div>
<br /></div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-46425183278326089952018-01-03T03:50:00.000-08:002018-01-03T04:20:43.872-08:00Сергій Жадан: «Дива не буде. Буде війна. І вистояти в ній можна лише всім разом»<div style="background-color: white; box-sizing: inherit; color: #1f2124; font-family: Skolar-Light-Cyrillic, Georgia, "Times New Roman", Times, serif; font-size: 18px; margin-bottom: 36px; padding: 0px;">
<strong style="box-sizing: inherit;">Сергій Жадан / <a href="https://www.radiosvoboda.org/a/28951788.html" target="_blank">Радіо Свобода</a></strong></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj5mKMBfkm_tzSc3hTgSuT29Y3oulI7YbartHbp_2oQpEiIE8hiON5ucbvgctR6ZTTzWXl4e8xBTkKczyjfJY2n-k7iK3eK6wKqf1ecB7pznID4_exA_G9CmNR_680HKf9q424asqknXPix/s1600/01E4C174-C3FA-4023-8653-64A7324DACD5_w1023_r1_s.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="575" data-original-width="1023" height="358" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj5mKMBfkm_tzSc3hTgSuT29Y3oulI7YbartHbp_2oQpEiIE8hiON5ucbvgctR6ZTTzWXl4e8xBTkKczyjfJY2n-k7iK3eK6wKqf1ecB7pznID4_exA_G9CmNR_680HKf9q424asqknXPix/s640/01E4C174-C3FA-4023-8653-64A7324DACD5_w1023_r1_s.jpg" width="640" /></a></div>
<div style="background-color: white; box-sizing: inherit; color: #1f2124; font-family: Skolar-Light-Cyrillic, Georgia, "Times New Roman", Times, serif; font-size: 18px; margin-bottom: 36px; padding: 0px;">
<strong style="box-sizing: inherit;"><br /></strong></div>
<div style="background-color: white; box-sizing: inherit; color: #1f2124; font-family: Skolar-Light-Cyrillic, Georgia, "Times New Roman", Times, serif; font-size: 18px; margin-bottom: 36px; padding: 0px;">
<strong style="box-sizing: inherit;">Дива не буде</strong></div>
<div style="background-color: white; box-sizing: inherit; color: #1f2124; font-family: Skolar-Light-Cyrillic, Georgia, "Times New Roman", Times, serif; font-size: 18px; margin-bottom: 36px; padding: 0px;">
Найменше все це нагадує свята. Попри те, що на кухні, в кутку, стоїть ялинка, з тризубом угорі. Вікна завішані ковдрами, на сходах у коридорі – мішки з піском: казарма лише зовні видається сонною й порожньою, люди всередині воюють четвертий рік, готові до всього. Сама будівля розташована в центрі селища, на першому поверсі – магазин секонду й салон краси, між другим і третім поверхами стоїть автоматник, чужих не пропускає. Та чужі сюди й самі не підуть. Про те, що тут стоять українські військові, з «того» боку чудово знають – коли був останній обстріл Новолуганського, сюди теж били – снаряд летів просто в казарму, але потрапив у сосну, що росте напроти будівлі. Зрізав стовбур, зрикошетив, побив машини військових. Сліди обстрілу можна побачити по всьому селищу – покришений асфальт, розбита вивіска на дитячому майданчику, кілька глибоких ям у парку. Сліди від вогню на церковній стіні. Вибиті вікна в старих хрущовках, деякі вже відремонтовані, з новими склопакетами, деякі й далі чорніють холодними провалами: очевидно, в багатьох квартирах ніхто не живе. В розбитому вікні тріпоче брудно-біла фіранка. Ніби хтось капітулює. Проходимо вуличками, дивимось, власне, куди прилітало. Місцеві на нас не звертають уваги – схоже, звикли. Покинутий дитячий садочок, невеличкий базарчик – чорний блискучий чорнозем пристає до підошов, торішня трава мокра й важка під грудневими опадами, за два дні завершується цей рік – четвертий рік війни.</div>
<div style="background-color: white; box-sizing: inherit; color: #1f2124; font-family: Skolar-Light-Cyrillic, Georgia, "Times New Roman", Times, serif; font-size: 18px; margin-bottom: 36px; padding: 0px;">
«Дивіться, – показує військовий на пам’ятник, – бачите там відбиток зірки? Попросили місцевих її прибрати. Там ще стрічка була «георгіївська». Ми говоримо, стрічка хай лишається, лише пофарбуйте її в жовто-синій колір. Вони не погодились, просто зняли її. Це якщо вам цікаві настрої місцевих».</div>
<div style="background-color: white; box-sizing: inherit; color: #1f2124; font-family: Skolar-Light-Cyrillic, Georgia, "Times New Roman", Times, serif; font-size: 18px; margin-bottom: 36px; padding: 0px;">
Про настрої місцевих із військовими говорити взагалі цікаво. Хоча їхні свідчення завжди слід сприймати обережно: не кожен місцевий наважиться з військовими бути відвертим.</div>
<div style="background-color: white; box-sizing: inherit; color: #1f2124; font-family: Skolar-Light-Cyrillic, Georgia, "Times New Roman", Times, serif; font-size: 18px; margin-bottom: 36px; padding: 0px;">
«Вони хоч розуміють, хто їх обстрілював?» – вже, сидячи в казармі, на кухні, питаємо в знайомої. Знайома – харків’янка, воює в добровольчому підрозділі, разом зі своїм чоловіком.</div>
<div style="background-color: white; box-sizing: inherit; color: #1f2124; font-family: Skolar-Light-Cyrillic, Georgia, "Times New Roman", Times, serif; font-size: 18px; margin-bottom: 36px; padding: 0px;">
«Хтось розуміє, – відповідає вона, – хтось переконаний, що це українці стріляють самі по собі». «Люди різні, – додає. – Місцева, так би мовити, інтелігенція, себто люди з вищою освітою, підтримує Україну. Так ось виходить».</div>
<div style="background-color: white; box-sizing: inherit; color: #1f2124; font-family: Skolar-Light-Cyrillic, Georgia, "Times New Roman", Times, serif; font-size: 18px; margin-bottom: 36px; padding: 0px;">
Останні дні в селищі тихо. Лише іноді повітрям струшує. Танк, коментує хтось. Особливої уваги на це ніхто не звертає – стріляють далеко, хвилюватись немає чого. Військові сходяться до столу – приїхали гості, всім хочеться поговорити, кожному є що розповісти. Командир розвідників розповідає, як займали села в «сірій зоні». Згадує про фермера, в якого зупинились. Той, зустрівши військових, з ходу висловився на підтримку ЗСУ, щоправда розкритикував про всяк випадок добровольчі батальйони. Коли дізнався, що перед ним саме добровольці – злякався й приготувався до найгіршого. Тим більше – добровольці вилучили в нього незаконну зброю. Поселив військових в кухні. «На столах стояли запаси домашнього вина. Десять великих баняків, ти уявляєш!» – із захватом розповідає розвідник. Коли добровольці за пару тижнів з’їхали, фермер із подивуванням виявив, що його запаси алкоголю лишились неторканими. Не знаю, чи вплинуло це якось на його настрої.</div>
<div style="background-color: white; box-sizing: inherit; color: #1f2124; font-family: Skolar-Light-Cyrillic, Georgia, "Times New Roman", Times, serif; font-size: 18px; margin-bottom: 36px; padding: 0px;">
<strong style="box-sizing: inherit;">Воювати за свою країну</strong></div>
<div style="background-color: white; box-sizing: inherit; color: #1f2124; font-family: Skolar-Light-Cyrillic, Georgia, "Times New Roman", Times, serif; font-size: 18px; margin-bottom: 36px; padding: 0px;">
На зворотному шляху підбираємо до Харкова одного з бійців. Дорогою розповідає свою історію. Бізнесмен із Макіївки, підтримував майдан. Навесні 14-го їх почали виловлювати. Його попередили знайомі, встиг утекти. Кинув усе, що мав, перебрався до Харкова. Довго намагався потрапити на передову. «Тоді навіть за гроші не хотіли мобілізовувати. Ну ось тому я тут», – говорить про свій батальйон. «Загалом це честь – воювати за свою країну. Не кожному поколінню випадає», – додає.</div>
<div style="background-color: white; box-sizing: inherit; color: #1f2124; font-family: Skolar-Light-Cyrillic, Georgia, "Times New Roman", Times, serif; font-size: 18px; margin-bottom: 36px; padding: 0px;">
Говорить насправді без пафосу, видно, довго це все собі обдумував. Говорить російською. Як і всі добровольці, з якими тут бачились. Харків’яни, дніпропетровці, східняки, одне слово – зустрічають на фронті четверту новорічну ніч, воюють за свою країну.</div>
<div style="background-color: white; box-sizing: inherit; color: #1f2124; font-family: Skolar-Light-Cyrillic, Georgia, "Times New Roman", Times, serif; font-size: 18px; margin-bottom: 36px; padding: 0px;">
Уже в Бахмуті починаєш звертати увагу на новорічні вогні та прикраси. Ну так – попереду свято, війна лишається позаду. Позаду лишається чорний важкий ґрунт незібраних полів. Позаду лишається холодне низьке небо над «сірою зоною». Позаду лишаються забиті фанерою вікна мирного населення й бійниці армійських казарм. Щодалі більше ялинок та яскравої реклами. Харків загалом тоне в світлі й мішурі. Вулиці забиті привітаннями від президента й мера. В магазинах не проштовхнешся, в ресторанах немає вільних місць. Ну так – всі не можуть жити війною, війна втомлює, війна змучує, виснажує. Особливо тих, хто не має до неї жодного стосунку. Всім хочеться спокою. Всім хочеться затишку. Всі хочуть дива.</div>
<div style="background-color: white; box-sizing: inherit; color: #1f2124; font-family: Skolar-Light-Cyrillic, Georgia, "Times New Roman", Times, serif; font-size: 18px; margin-bottom: 36px; padding: 0px;">
Ось тільки дива не буде. Буде війна. І вистояти в ній можна лише всім разом – і східнякам, і західнякам, і військовим, і цивільним. Незалежно від настроїв.</div>
<div style="background-color: white; box-sizing: inherit; color: #1f2124; font-family: Skolar-Light-Cyrillic, Georgia, "Times New Roman", Times, serif; font-size: 18px; margin-bottom: 36px; padding: 0px;">
<em style="box-sizing: inherit;"><strong style="box-sizing: inherit;">Сергій Жадан</strong></em><em style="box-sizing: inherit;"> – поет, прозаїк, перекладач, громадський активіст</em></div>
<div style="background-color: white; box-sizing: inherit; color: #1f2124; font-family: Skolar-Light-Cyrillic, Georgia, "Times New Roman", Times, serif; font-size: 18px; padding: 0px;">
<em style="box-sizing: inherit;">Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції.</em><br />
<em style="box-sizing: inherit;"><br /></em>
<span style="box-sizing: inherit;"><b>Підписуйтеся на наш <a href="https://t.me/Ukraine4ever" target="_blank">Телеграм</a>.</b></span></div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-24968195668224841162017-12-24T04:48:00.001-08:002017-12-24T04:48:16.981-08:00Чорноволу - 80!<div style="background-color: white; color: #1d2129; font-family: Helvetica, Arial, sans-serif; font-size: 14px; margin-bottom: 6px;">
Я проти того, щоб люди замиловувалися політиками. Але є один, який годен захвату. Людина, яка викликала у мене симпатію ще коли я був школярем.</div>
<div style="background-color: white; color: #1d2129; display: inline; font-family: Helvetica, Arial, sans-serif; font-size: 14px; margin-top: 6px;">
Чорноволу - 80. Він був велика людина.</div>
<div>
<div style="background-color: white; color: #1d2129; display: inline; font-family: Helvetica, Arial, sans-serif; font-size: 14px; margin-top: 6px;">
<br /></div>
</div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://scontent-frt3-2.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/25591867_435837800147706_6415969238331155720_n.jpg?oh=266ea1d0b7eca9b86cbdfc2fb709f666&oe=5AB59984" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="800" data-original-width="754" height="640" src="https://scontent-frt3-2.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/25591867_435837800147706_6415969238331155720_n.jpg?oh=266ea1d0b7eca9b86cbdfc2fb709f666&oe=5AB59984" width="602" /></a></div>
<div>
<div style="background-color: white; color: #1d2129; display: inline; font-family: Helvetica, Arial, sans-serif; font-size: 14px; margin-top: 6px;">
<br /></div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-53107442891119995782017-11-04T12:59:00.001-07:002017-11-04T12:59:17.789-07:00<!--[if gte mso 9]><xml>
<o:OfficeDocumentSettings>
<o:AllowPNG/>
</o:OfficeDocumentSettings>
</xml><![endif]--><br />
<!--[if gte mso 9]><xml>
<w:WordDocument>
<w:View>Normal</w:View>
<w:Zoom>0</w:Zoom>
<w:TrackMoves/>
<w:TrackFormatting/>
<w:HyphenationZone>21</w:HyphenationZone>
<w:PunctuationKerning/>
<w:ValidateAgainstSchemas/>
<w:SaveIfXMLInvalid>false</w:SaveIfXMLInvalid>
<w:IgnoreMixedContent>false</w:IgnoreMixedContent>
<w:AlwaysShowPlaceholderText>false</w:AlwaysShowPlaceholderText>
<w:DoNotPromoteQF/>
<w:LidThemeOther>UK</w:LidThemeOther>
<w:LidThemeAsian>X-NONE</w:LidThemeAsian>
<w:LidThemeComplexScript>X-NONE</w:LidThemeComplexScript>
<w:Compatibility>
<w:BreakWrappedTables/>
<w:SnapToGridInCell/>
<w:WrapTextWithPunct/>
<w:UseAsianBreakRules/>
<w:DontGrowAutofit/>
<w:SplitPgBreakAndParaMark/>
<w:EnableOpenTypeKerning/>
<w:DontFlipMirrorIndents/>
<w:OverrideTableStyleHps/>
</w:Compatibility>
<m:mathPr>
<m:mathFont m:val="Cambria Math"/>
<m:brkBin m:val="before"/>
<m:brkBinSub m:val="--"/>
<m:smallFrac m:val="off"/>
<m:dispDef/>
<m:lMargin m:val="0"/>
<m:rMargin m:val="0"/>
<m:defJc m:val="centerGroup"/>
<m:wrapIndent m:val="1440"/>
<m:intLim m:val="subSup"/>
<m:naryLim m:val="undOvr"/>
</m:mathPr></w:WordDocument>
</xml><![endif]--><!--[if gte mso 9]><xml>
<w:LatentStyles DefLockedState="false" DefUnhideWhenUsed="true"
DefSemiHidden="true" DefQFormat="false" DefPriority="99"
LatentStyleCount="267">
<w:LsdException Locked="false" Priority="0" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Normal"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="heading 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 7"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 8"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 9"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 7"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 8"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 9"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="35" QFormat="true" Name="caption"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="10" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Title"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="1" Name="Default Paragraph Font"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="11" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Subtitle"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="22" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Strong"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="20" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Emphasis"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="59" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Table Grid"/>
<w:LsdException Locked="false" UnhideWhenUsed="false" Name="Placeholder Text"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="1" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="No Spacing"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" UnhideWhenUsed="false" Name="Revision"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="34" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="List Paragraph"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="29" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Quote"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="30" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Intense Quote"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="19" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Subtle Emphasis"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="21" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Intense Emphasis"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="31" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Subtle Reference"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="32" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Intense Reference"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="33" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Book Title"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="37" Name="Bibliography"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" QFormat="true" Name="TOC Heading"/>
</w:LatentStyles>
</xml><![endif]--><!--[if gte mso 10]>
<style>
/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:"Звичайна таблиця";
mso-tstyle-rowband-size:0;
mso-tstyle-colband-size:0;
mso-style-noshow:yes;
mso-style-priority:99;
mso-style-parent:"";
mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;
mso-para-margin-top:0cm;
mso-para-margin-right:0cm;
mso-para-margin-bottom:10.0pt;
mso-para-margin-left:0cm;
line-height:115%;
mso-pagination:widow-orphan;
font-size:11.0pt;
font-family:"Calibri","sans-serif";
mso-ascii-font-family:Calibri;
mso-ascii-theme-font:minor-latin;
mso-hansi-font-family:Calibri;
mso-hansi-theme-font:minor-latin;
mso-bidi-font-family:"Times New Roman";
mso-bidi-theme-font:minor-bidi;
mso-fareast-language:EN-US;}
</style>
<![endif]-->
<br />
<div class="MsoNoSpacing">
Колись Наполеон сказав, що держава, яка не хоче годувати
свою армію, годуватиме чужу. Так само народ, який не піклується своїми людьми
творчости приречений на те, щоб бути полоненим чужими митцями. </div>
<div class="MsoNoSpacing">
<br /></div>
<div class="MsoNoSpacing">
Як повідомляє Громадське телебачення: «Лауреат
Шевченківської премії, поет і дисидент Василь Голобородько може залишитись
зимувати у холодному корпусі Будинку Творчості письменників в Ірпені. Сюди він
переїхав з Луганська у 2014-му, щоб тимчасово оселитися в будинку для літнього
відпочинку письменників, проте тут він уже четвертий рік. У 2-му корпусі, де
проживає письменник, провалюється унітаз і піддон від душу, зламана котельня і
відсутня кухня. Їжу письменнику раз на тиждень привозить з Києва 34-річний син,
який з дружиною мешкає у зйомній квартирі на Троєщині. Сам Василь Голобородько
майже не ходить, бо має проблеми з ногами. У 2014 році Оксана Забужко, Сергій
Жадан, Ліна Костенко, Мирослав Маринович та ще 80-ть культурних діячів
звертались до Петра Порошенка, Арсенія Яценюка та Володимира Кличка з проханням
надати Голобородьку квартиру, проте безуспішно. Ініціативна група під
керівництвом Михайлини Скорик закликає державу забезпечити письменника
придатним для життя помешканням».</div>
<div class="MsoNoSpacing">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
Те, що так живе уже літній Василь Голобородько – це жахливо.
Україна повинна надати йому комфортне житло хоча б тому, що вона визнала його
одним із найкращих своїх громадян. <span style="font-family: "times new roman" , "serif"; font-size: 12.0pt; line-height: 115%;">І він за Україну боровся....</span><br />
</div>
<iframe allowfullscreen="" frameborder="0" height="315" src="https://www.youtube.com/embed/a60MNtkmJso" width="560"></iframe>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-61185397163261814822016-08-23T12:15:00.002-07:002016-08-23T12:17:00.914-07:00Збройні Сили України. Загартовані в боях <iframe width="640" height="360" src="https://www.youtube.com/embed/GP167hVWN5g?rel=0" frameborder="0" allowfullscreen></iframe>Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-69919632223041675252016-08-06T02:20:00.000-07:002016-08-06T02:20:00.058-07:00<iframe allowfullscreen="" frameborder="0" height="360" src="https://www.youtube.com/embed/0l1iM9PySCY?rel=0" width="640"></iframe>Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-89492120685923416762016-05-29T01:12:00.000-07:002016-05-29T01:13:32.470-07:00<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgpxC6tUzdgpcPGgfjMK7LzjjjvDm3_Guu_DqcK8xX6mwwewCopLGuAc7zXDK83o3U8Yy0LC-ybZZ1dvMQ3JDlLuSy0JwF9vGkkZlqs-VIrNS7axAc6TPeTldBT1MYLsy2sGnoJ6hrzSVWi/s1600/13260004_594493134038982_822708784054849226_n.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="425" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgpxC6tUzdgpcPGgfjMK7LzjjjvDm3_Guu_DqcK8xX6mwwewCopLGuAc7zXDK83o3U8Yy0LC-ybZZ1dvMQ3JDlLuSy0JwF9vGkkZlqs-VIrNS7axAc6TPeTldBT1MYLsy2sGnoJ6hrzSVWi/s640/13260004_594493134038982_822708784054849226_n.jpg" width="640" /></a></div>
<br />
Фото зі сторінки: Eugene Novitsky on FBUnknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-14707032764725798862016-05-18T10:26:00.004-07:002016-05-18T10:27:42.928-07:00<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEih-aKlG1zlTub5-0ltHrzNVZ6zxvSOfBcRHw6pl8obVAqnjCJVypBZlTAkxYXzukfapg8O3hXAeztRuwm4L_h11hNPo6_QNMH_3kdrx_dULAKOhWQSyCxH7FlnHhfU5ki5BZ1ioAmFpS9w/s1600/tim_6615_novyy_razmer_0.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="420" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEih-aKlG1zlTub5-0ltHrzNVZ6zxvSOfBcRHw6pl8obVAqnjCJVypBZlTAkxYXzukfapg8O3hXAeztRuwm4L_h11hNPo6_QNMH_3kdrx_dULAKOhWQSyCxH7FlnHhfU5ki5BZ1ioAmFpS9w/s640/tim_6615_novyy_razmer_0.jpg" width="640" /></a></div>
<br />
<br />
Фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»Unknownnoreply@blogger.com3tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-23904788292254661462016-05-08T04:11:00.001-07:002016-05-08T04:11:23.639-07:00<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgZ6f0IM8asREGcATMvIGLHTv0cKW9D0EDxpnIpEOlLkuEqd3rtC3KE8e4ZnOtX9AClNWJmjiq8MarvkWb1RKX4zKLqzPb3TMVxiLcBslz1RuvaRyBCl7rWPE179HfNBT1iQ2in-BgCBEnH/s1600/1620875.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="448" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgZ6f0IM8asREGcATMvIGLHTv0cKW9D0EDxpnIpEOlLkuEqd3rtC3KE8e4ZnOtX9AClNWJmjiq8MarvkWb1RKX4zKLqzPb3TMVxiLcBslz1RuvaRyBCl7rWPE179HfNBT1iQ2in-BgCBEnH/s640/1620875.jpg" width="640" /></a></div>
фото: <i><span class="_r3"><span class="irc_ho" dir="ltr">korrespondent.net</span></span></i><span class="_r3 irc_msc"><span class="irc_idim"></span></span>Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-59330580058848586292016-05-01T03:27:00.003-07:002016-05-01T03:27:48.186-07:00<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEglyjwZB1JlVKKbXgjbx4l5zr8vI6941KWhOM9DUOK7DA1n-2sFUfcV6zFhyphenhyphenu7bBRHy8h9QYsaaO9afKBAtjs5nBGkeXdYTHVEErVRD32aOaqGHUB6_QCqMA2SIP3Ct5-JNB8darCHNCEjR/s1600/index.gif" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="408" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEglyjwZB1JlVKKbXgjbx4l5zr8vI6941KWhOM9DUOK7DA1n-2sFUfcV6zFhyphenhyphenu7bBRHy8h9QYsaaO9afKBAtjs5nBGkeXdYTHVEErVRD32aOaqGHUB6_QCqMA2SIP3Ct5-JNB8darCHNCEjR/s640/index.gif" width="640" /></a></div>
Картина Якова Гніздовського<br /><br />Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-22686689411534113382016-04-25T11:09:00.001-07:002016-04-25T11:09:31.298-07:00Чорнобиль. 30 років по тому<iframe width="640" height="360" src="https://www.youtube.com/embed/M2WYF_QXB9A?rel=0" frameborder="0" allowfullscreen></iframe>Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-71646763875978066862016-04-24T05:28:00.001-07:002016-04-24T05:28:20.305-07:00Моя Країна. Текст Другий.<!--[if gte mso 9]><xml>
<o:OfficeDocumentSettings>
<o:AllowPNG/>
</o:OfficeDocumentSettings>
</xml><![endif]--><br />
<!--[if gte mso 9]><xml>
<w:WordDocument>
<w:View>Normal</w:View>
<w:Zoom>0</w:Zoom>
<w:TrackMoves/>
<w:TrackFormatting/>
<w:HyphenationZone>21</w:HyphenationZone>
<w:PunctuationKerning/>
<w:ValidateAgainstSchemas/>
<w:SaveIfXMLInvalid>false</w:SaveIfXMLInvalid>
<w:IgnoreMixedContent>false</w:IgnoreMixedContent>
<w:AlwaysShowPlaceholderText>false</w:AlwaysShowPlaceholderText>
<w:DoNotPromoteQF/>
<w:LidThemeOther>UK</w:LidThemeOther>
<w:LidThemeAsian>X-NONE</w:LidThemeAsian>
<w:LidThemeComplexScript>X-NONE</w:LidThemeComplexScript>
<w:Compatibility>
<w:BreakWrappedTables/>
<w:SnapToGridInCell/>
<w:WrapTextWithPunct/>
<w:UseAsianBreakRules/>
<w:DontGrowAutofit/>
<w:SplitPgBreakAndParaMark/>
<w:EnableOpenTypeKerning/>
<w:DontFlipMirrorIndents/>
<w:OverrideTableStyleHps/>
</w:Compatibility>
<m:mathPr>
<m:mathFont m:val="Cambria Math"/>
<m:brkBin m:val="before"/>
<m:brkBinSub m:val="--"/>
<m:smallFrac m:val="off"/>
<m:dispDef/>
<m:lMargin m:val="0"/>
<m:rMargin m:val="0"/>
<m:defJc m:val="centerGroup"/>
<m:wrapIndent m:val="1440"/>
<m:intLim m:val="subSup"/>
<m:naryLim m:val="undOvr"/>
</m:mathPr></w:WordDocument>
</xml><![endif]--><!--[if gte mso 9]><xml>
<w:LatentStyles DefLockedState="false" DefUnhideWhenUsed="true"
DefSemiHidden="true" DefQFormat="false" DefPriority="99"
LatentStyleCount="267">
<w:LsdException Locked="false" Priority="0" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Normal"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="heading 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 7"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 8"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="9" QFormat="true" Name="heading 9"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 7"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 8"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" Name="toc 9"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="35" QFormat="true" Name="caption"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="10" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Title"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="1" Name="Default Paragraph Font"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="11" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Subtitle"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="22" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Strong"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="20" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Emphasis"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="59" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Table Grid"/>
<w:LsdException Locked="false" UnhideWhenUsed="false" Name="Placeholder Text"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="1" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="No Spacing"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" UnhideWhenUsed="false" Name="Revision"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="34" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="List Paragraph"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="29" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Quote"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="30" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Intense Quote"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3 Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid Accent 1"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3 Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid Accent 2"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3 Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid Accent 3"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3 Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid Accent 4"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3 Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid Accent 5"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="60" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Shading Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="61" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light List Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="62" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Light Grid Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="63" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 1 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="64" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Shading 2 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="65" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 1 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="66" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium List 2 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="67" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 1 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="68" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 2 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="69" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Medium Grid 3 Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="70" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Dark List Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="71" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Shading Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="72" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful List Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="73" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" Name="Colorful Grid Accent 6"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="19" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Subtle Emphasis"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="21" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Intense Emphasis"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="31" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Subtle Reference"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="32" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Intense Reference"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="33" SemiHidden="false"
UnhideWhenUsed="false" QFormat="true" Name="Book Title"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="37" Name="Bibliography"/>
<w:LsdException Locked="false" Priority="39" QFormat="true" Name="TOC Heading"/>
</w:LatentStyles>
</xml><![endif]--><!--[if gte mso 10]>
<style>
/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:"Звичайна таблиця";
mso-tstyle-rowband-size:0;
mso-tstyle-colband-size:0;
mso-style-noshow:yes;
mso-style-priority:99;
mso-style-parent:"";
mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;
mso-para-margin-top:0cm;
mso-para-margin-right:0cm;
mso-para-margin-bottom:10.0pt;
mso-para-margin-left:0cm;
line-height:115%;
mso-pagination:widow-orphan;
font-size:11.0pt;
font-family:"Calibri","sans-serif";
mso-ascii-font-family:Calibri;
mso-ascii-theme-font:minor-latin;
mso-hansi-font-family:Calibri;
mso-hansi-theme-font:minor-latin;
mso-bidi-font-family:Calibri;
mso-bidi-theme-font:minor-latin;
mso-fareast-language:EN-US;}
</style>
<![endif]-->
<br />
<div class="MsoNormal">
Я зумисне вийшов пізніше, аби нікого не було. Бабусі зі
свяченою вербою, які йшли мені на зустріч були підтвердженням, що я таки вийшов
вчасно.</div>
<div class="MsoNormal">
Та ні, біля церкви таки стояла групка людей. Вони товпилися
поблизу снопу верби. Дехто не соромлячись уліз у саму гущу й гребучись неначе
курка вибирав найдовшу лозину. Менші прутики відчайдушно хрустіли під ногами,
вони нікому не було потрібні. Усі відають, якщо принесеш додому довгого
свяченого прутика, усе в житті буде добре: свячена вербичка дасть тобі здоров<span lang="RU" style="mso-ansi-language: RU;">`</span>я, радість і благополуччя на увесь
рік: будеш багатий як земля і високий як верба. Свячена верба – це ж оберіг,
який захистить усю родину, якщо стоятиме в домі. </div>
<div class="MsoNormal">
Неподалік з благочестивими обличчями стояли бабусі зі
скерованим до неба поглядом – вони виконували важливу місію: збирали на церкву
гроші в скриньки, які тримали на грудях. Пора така щедра, сама ситуація
вимагала від людей жертвувати на будівництво храмів – свято ж!</div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
Повертатися додому доводилося теж обережно, адже дрібні
галузки були розкидані не тільки біля церкви, але й набагато далі по доріжці,
яка вела до зупинки. Поруч ішли усміхнені сім<span lang="RU" style="mso-ansi-language: RU;">`</span>ї, діти тримали у руках вербові гілочки. Довгі і з зеленими
листками. Такі як треба. А отже все у їхньому житті буде добре.</div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
Сьогодні Вербна Неділя. Ми привітали Христа, який у Славі
Своїй в<span lang="RU" style="mso-ansi-language: RU;">`їхав у місто. </span></div>
<div class="MsoNormal">
<br /></div>
<div class="MsoNormal">
<span lang="RU" style="mso-ansi-language: RU;">Тепер залишилося
Його розіп`</span>ясти.</div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-29838221338543320502016-04-24T00:11:00.000-07:002016-04-24T00:11:02.126-07:00З Вербною Неділею!<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
</div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
</div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: left;">
Джерело: <a data-ft="{"tn":"k"}" data-hovercard="/ajax/hovercard/page.php?id=207023122693534" href="https://www.facebook.com/theministryofdefence.ua/?fref=photo" id="js_7q">Міністерство оборони України</a></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: left;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
</div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh890rQxbtamlXpQF_anD3F6cZMw2A_ENX0TsAZx9B0LBC832uRyBSDRI93eoYNkB3ilyn6dvvrWX3AjPp9OOf7QoMiILZt7Savx_NFI8vxHr4DmaN8dpv58CIHmJexA4QG5xMNORdApDhU/s1600/13010725_1088343714561466_8472149134295347551_n.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="640" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh890rQxbtamlXpQF_anD3F6cZMw2A_ENX0TsAZx9B0LBC832uRyBSDRI93eoYNkB3ilyn6dvvrWX3AjPp9OOf7QoMiILZt7Savx_NFI8vxHr4DmaN8dpv58CIHmJexA4QG5xMNORdApDhU/s640/13010725_1088343714561466_8472149134295347551_n.jpg" width="426" /></a></div>
<br />
<span class="mrs fsm fwn fcg"><span class="fsm fwn fcg"></span><span class="fcg" id="fbPhotoSnowliftProfileOnlyAttribution"></span><span id="fbPhotoSnowliftExpiration"></span></span><br />
<span id="fbPhotoSnowliftViewOnApp"></span><span id="fbPhotoSnowliftUseApp"></span><div class="_xlr">
<span class="fbPhotosPhotoContext" id="fbPhotoSnowliftContext"></span><span class="fbPhotosPhotoCaption" data-ft="{"tn":"K"}" id="fbPhotoSnowliftCaption" tabindex="0"><span class="hasCaption">Так Вербну неділю відзнанчають військовослужбовці Збройних Сил України</span></span></div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-862088710748875592016-04-21T09:02:00.000-07:002016-04-21T09:02:41.549-07:00У ДонНУ відкрили меморіальну дошку на честь Юрія Матущака<div class="field field-name-field-main-image-big field-type-image field-label-hidden clearfix">
<div class="field-items">
<div class="field-item even">
<a class="colorbox init-colorbox-processed cboxElement" href="http://day.kyiv.ua/sites/default/files/news/21042016/img_9922.jpg" rel="gallery-node-534372-OSf5E3WX6VY" title="Фото Ігоря КАРЛИЦЬКОГО"><img alt="" height="306" src="http://day.kyiv.ua/sites/default/files/styles/460-news/public/news/21042016/img_9922.jpg?itok=oxJSmr2c" title="Фото Ігоря КАРЛИЦЬКОГО" width="460" /></a></div>
<div class="imagecaption">
Фото Ігоря КАРЛИЦЬКОГО<br /></div>
</div>
</div>
<div class="field field-name-body field-type-text-with-summary field-label-hidden">
<div class="field-items">
<div class="field-item even">
У
холі головного корпусу Донецького національного університету, який нині
базується у Вінниці, встановили бронзову меморіальну дошку на честь
загиблого під Іловайськом випускника вишу Юрія Матущака. Відкривали
пам’ятний знак невтомному «Вітру» батько героя, його бойові побратими,
друзі, студенти і викладачі ДонНУ.<br />
Юрій Матущак пішов на війну добровольцем. Був бійцем полку патрульної
служби поліції особливого призначення «Дніпро-1». У серпні 2014 року
опинився в Іловайську. Під час виходу з так званого «зеленого коридору»
колону, в якій пересувався Юрко, розстріляли бойовики. Шість місяців він
вважався зниклим безвісти, поки у лютому 2015 року повторна експертиза
ДНК не підтвердила його загибель.<br />
Через рік, у лютому 2016 року, в Донецькому національному
університеті влаштували день пам’яті Юрія Матущака. Тоді батько
загиблого, художник за фахом Віталій Матущак презентував для благодійної
виставки-продажу свої картини. За виручені кошти він розпочав роботу
над виготовленням меморіальної дошки на честь свого сина. Ескіз написав
сам. А створив пам’ятний знак із бронзи вінницький скульптор Володимир
Оврах. Віталій Матущак зізнається, що без підтримки ДонНУ, коштів
меценати та друзі, які знали Юрка за життя, реалізувати цю ідею було б
неможливо.<br />
«Це була важка робота, не стільки фізична, як моральна, – каже батько
загиблого. – Коли він висловив бажання йти воювати, ми не зупиняли
його, бо розуміли, що російську тінь треба знищити на кордоні. Будь-якою
ціною… Мій син ніколи не боявся висловлювати свою думку, плисти проти
течії, любити Україну в російському Донбасі. Влада прагнула
нейтралізувати його: спершу залякували, потім намагалися «прив’язати»
нагородами, навіть державними «за активну громадську позицію». Але його
важко було зупинити. Коли сина не стало, слова співчуття лунали і в
Україні, і за її межами. В Польщі навіть футбольний матч провели на його
честь. А сьогодні пам’ять Юрка вшановують у стінах його рідного ДонНУ. І
це велика честь».<br />
Ректор університету Роман Гринюк, згадуючи про загиблого, зауважив,
що серце кожного вишу – це його студенти і випускники. Саме вони
прославляють заклад в Україні і за її межами. До таких сміливо можна
віднести і Юрія Матущака, світла пам’ять про якого завжди житиме у
серцях викладачів та студентів ДонНУ.<br />
<strong>Олеся ШУТКЕВИЧ</strong><br />
</div>
</div>
</div>
<div class="news-source">
Джерело: <a href="http://www.day.kiev.ua/ru/">День</a></div>
Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-52943743370357513002016-04-16T10:13:00.001-07:002016-04-16T10:13:24.735-07:00Як високо в Карпатах можна натрапити на озеро?Джерело: <a href="http://ridna.ua/2016/04/yak-vysoko-v-karpatah-mozhna-natrapyty-na-ozero/" target="_blank">Рідна Країна</a>,
<a href="http://firtka.if.ua/?action=show&id=103481">
Фіртка </a><br />
<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="http://ridna.ua/wp-content/uploads/2016/04/breneskul-572x233.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="http://ridna.ua/wp-content/uploads/2016/04/breneskul-572x233.jpg" height="260" width="640" /></a></div>
<br />
<i><span class="desc">firtka.if.ua</span></i><br />
<br />
<strong>Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення лежить у межах
Рахівського району Закарпатської області, на території Чорногірського
заповідного масиву (частина Карпатського біосферного заповідника).</strong><br />
<br />
Розташоване на південно-західному схилі Чорногірського хребта, в
котловині між горою Бребенескул (2035 м) і Гутин-Томнатик (2016 м).<br />
Ширина озера всього 28—44 м, а довжина 134 м. Найбільша глибина 2,8
м. Лежить на дні льодовикового кару. Береги високі, з кам'яними
осипищами. Живиться атмосферними опадами і ґрунтовими водами. Вода
чиста, слабо мінералізована. Дно підвищується у східному напрямку, на
глибині вкрите сірим намулом. Трапляються мікроскопічні ракоподібні.<br />
З озера витікає однойменна річка Бребенескул (басейн Тиси).<br />
В Українських Карпатах збереглися невеликі досить глибокі карові
озера (Бребенескул, Верхнє, Несамовите, Ворожеське, Апшинець та інші).
Найбільшим з озер обвального типу є Синевир.Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-71685148162508009312016-04-15T10:45:00.000-07:002016-04-15T10:45:21.429-07:00Лев Троцький. Про українське питанняДжерело: <a href="http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/11/20/139689/" target="_blank">Історична правда</a><br />
<br />
<div class="subtitle2">
Наше гасло: Соборна й незалежна робітничо-селянська
радянська Україна! — Але ж незалежність означає відокремлення УРСР від
СРСР! — вигукнуть хором "друзі" Кремля. — Що ж тут такого жахливого? —
заперечимо ми.</div>
<div style="text-align: left;">
ІП публікує два тексти Лева Троцького із <a href="http://www.istpravda.com.ua/short/2013/11/14/139476/">виданої цього року книги "Український Троцький"</a> - збірника статей нашого відомого земляка, перекладених українською.<strong></strong></div>
<div style="text-align: center;">
<strong>------------------</strong></div>
<div style="text-align: center;">
<strong>ПРО УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ</strong></div>
Українське питання, яке багато урядів та багато "соціалістів" і
навіть "комуністи" намагалися забути або ж запхати набезрік історії,
знову постало тепер з подвоєною силою на порядку денному.<br />
Нове загострення українського питання якнайщільніше пов`язане з
виродженням Радянського Союзу та Комінтерну, успіхами фашизму та
наближенням нової імперіалістичної війни.<br />
Розіп'ята між чотирма державами, Україна посіла тепер у долі Європи те саме місце, яке <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D1%87%D1%96_%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%97">займала в минулому Польща</a>, з тією різницею, що світові відносини тепер незрівнянно більш напружені, а темпи розвитку прискорені.<br />
Українському питанню судилося найближчого періоду відігравати
величезну роль у житті Європи. Недарма Гітлер так галасливо підняв
питання про створення "Великої України", і недарма, знову ж таки, він із
поспіхом крадія зняв це питання. <br />
Другий Інтернаціонал, що обстоював інтереси робітничої бюрократії та
аристократії імперіалістичних держав, цілковито ігнорував українське
питання. Навіть і ліве крило не звертало на нього необхідної уваги.<br />
Достатньо згадати, що Роза Люксембург, із її світлим розумом та
справжнім революційним духом, вважала за можливе заявити, що українське
питання є вигадкою купки інтелігентів.<br />
Ця позиція наклала тавро навіть і на польську комуністичну партію.
Офіційні провідники польської секції Комінтерну вбачали в українському
питанні не стільки революційну проблему, скільки перешкоду. Звідси
постійні опортуністичні спроби відкараскатися від цього питання, зам'яти
його, замовчати або відсунути у невизначене майбутнє.<br />
Партія більшовиків не без зусиль, лише поступово, під безперервним
тиском Леніна засвоїла для себе правильне ставлення до українського
питання.<br />
Право на самовизначення, тобто на відокремлення, Ленін застосовував
однаково як до поляків, так і до українців. Аристократичних націй він не
визнавав. До будь-яких намірів замовчувати та відсовувати у бік
проблему пригнобленої національності він ставився як до проявів
великоруського шовінізму.<br />
Опісля здобуття влади всередині партії точилася серйозна боротьба
щодо лінії вирішення численних національних проблем, успадкованих від
старої Росії. Перебуваючи на посаді народного комісара <em>[міністра - <strong>ІП</strong>]</em>
національностей, Сталін неодмінно відстоював найбільш централістську та
бюрократичну тенденцію. Це особливо давалося взнаки у грузинському
питанні та у питанні відносно України.<br />
Листування з цієї теми ще дотепер не надруковане. Ми сподіваємося надрукувати ту його дуже невелику частину, яка у нас є <em>[під час еміграції з СРСР у 1929 році Троцький спромігся вивезти свій архів - <strong>ІП</strong>]</em>.<br />
З кожного рядка листів та пропозицій Леніна стає зрозумілим
прагнення піти якомога далі назустріч тим національностям, які зазнали
пригноблення у минулому. Навпаки, у пропозиціях та заявах Сталіна завжди
була відчутна тенденція до бюрократичного централізму.<br />
Аби забезпечити "зручність керування", тобто інтереси бюрократії,
найзаконніші вимоги пригноблених національностей були проголошені
проявами буржуазного націоналізму. Всі ці симптоми були помітні вже у
1922-1923 роках. Із того часу вони набули жахливого розвитку, що
призвело до прямого придушення будь-якого самостійного розвитку народів
СРСР.<br />
На думку старої більшовицької партії, Радянська Україна повинна була
стати міцним стрижнем, навколо якого мали об'єднатися інші частини
українського народу.<br />
Нема сумнівів, що Радянська Україна у перший період свого існування
розвинула могутню силу тяжіння також і у національному відношенні та
підіймала на боротьбу робітників, селян і революційну інтелігенцію
Західної України, поневоленої Польщею.<br />
Проте за роки термідоріанської реакції <em>[Троцький проводить паралель між сталінським одержавленням Жовтневої революції і <a href="http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82">буржуазним переворотом</a> Французької революції 1794 року - <strong>ІП</strong>]</em>
становище Радянської України, а разом із тим і загальна постановка
українського питання в цілому різко змінилися. Чим більші надії були
пробуджені, тим гостріше постала зневіра.<br />
Бюрократія придушувала та грабувала народ також і у Великоросії. Але в
Україні ситуацію ускладнював розгром національних сподівань.<br />
Ніде утиски, чистки, репресії і взагалі всі види бюрократичного
хуліганства не мали такого вбивчого розмаху, як в Україні, у боротьбі зі
стійкими підґрунтовими прагненнями українських мас до більшої
незалежності та свободи. Для тоталітарної бюрократії Радянська Україна
перетворилася на адміністративну частину економічного цілого та
військового базису СРСР.<br />
Сталінська бюрократія будує, щоправда, пам`ятники Шевченкові, проте
для того, аби міцніше притиснути цими пам`ятниками український народ та
примусити його мовою Кобзаря славити кремлівську кліку ґвалтівників.<br />
Що стосується закордонної України, Кремль ставиться до неї тепер так
само, як і до інших пригноблених народів, до всіх колоній та
напівколоній, тобто як до розмінної монети у власних міжнародних
комбінаціях із імперіалістичними урядами.<br />
Нещодавно, на 18-му з`їзді сталінської "партії" Мануїльський, один із
найогидніших ренегатів українського комунізму, з усією щирістю
пояснював, що не тільки СРСР, але й Комінтерн ("лавочка", за визначенням
Сталіна) <em>[Третій інтернаціонал - міжнародна асоціація комуністичних партій світу, заснована Леніним у 1919 році - <strong>ІП</strong>]</em> відмовляються вимагати звільнення пригноблених народів, якщо їхні пригноблювачі не є ворогами пануючої московської кліки.<br />
Індію Сталін, Дімітров та Мануїльський захищають тепер від Японії, але не від Англії. Західну Україну вони готові назавжди <a href="http://www.istpravda.com.ua/videos/2011/05/24/40185/">віддати Польші в обмін на дипломатичну угоду</a>,
яка здається сьогодні вигідною для бюрократів Кремля: вони давно вже не
йдуть у своїй політиці далі за кон'юнктурні комбінації!<br />
Від колишньої довіри та симпатій західних українських мас не
залишилося ані сліду. З часів останньої розбійницької "чистки" в Україні
ніхто на Заході не хоче приєднуватися до кремлівської сатрапії, яка
продовжує іменуватися Радянською Україною.<br />
Робітники та селянські маси в Західній Україні, у Буковині, в
Карпатській Україні розгублені: куди пристати? чого вимагати? Це
становище, питомо, передає керівництво найреакційнішим українським
клікам, які свій "націоналізм" виявляють у тому, що намагаються продати
український народ то одному, то другому імперіалізмові в обмін на
обіцянки фіктивної незалежності.<br />
На ґрунті цієї трагічної руїни Гітлер <a href="http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/08/28/135252/">будує свою політику</a>
в українському питанні. Свого часу ми казали: без Сталіна (тобто, без
убивчої політики Комінтерну в Германії) не було б Гітлера. До цього
можна тепер додати: без насильства сталінської бюрократії над Радянською
Україною не було би гітлерівської української політики.<br />
Не будемо аналізувати тут мотиви, що спонукали Гітлера відмовитися,
принаймні, на поточний період, від гасла Великої України. З одного боку,
ці мотиви потрібно шукати у шахрайських оборудках німецького
імперіалізму, а з іншого — у побоюваннях викликати диявола, з яким важко
буде впоратися.<br />
Карпатську Україну Гітлер <a href="http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/03/15/117613/">подарував мадярським катам</a>.
Він зробив це якщо не з відвертого схвалення Москви, то, вочевидь, у
розрахунку на таку схвальну реакцію. Гітлер немов би промовляє до
Сталіна: "Якщо б я мав наміри атакувати завтра Радянську Україну, я би
зберіг Карпатську Україну у власних руках".<br />
Ніби у відповідь, Сталін на 18-му з`їзді відверто бере під свій
захист Гітлера від наклепів західних "демократій". Гітлер замахнувся на
Україну? Дурниці! Війна з Гітлером? Жодних підстав! Сталін відверто
тлумачить передачу Карпатської України до рук Угорщини як миролюбний
акт. Отже, частини українського народу стали для Кремля розмінною
монетою у міжнародних розрахунках. <br />
Четвертий Інтернаціонал зобов’язаний усвідомити величезне значення
українського питання не лише для долі Південного Сходу та Сходу Європи,
але і Європи загалом. Мова йде про народ, що довів свою життєву силу,
дорівнює за чисельністю населенню Франції, займає винятково багату
територію, вкрай важливу, до того ж, у стратегічному відношенні.<br />
Питання долі України постало на повний зріст. Потрібне ясне й виразне
гасло, яке відповідає новій ситуації. На мою думку, таким гаслом може
бути в цей час тільки: <strong>Єдина вільна й незалежна робітничо-селянська радянська Україна!</strong><br />
Ця програма перебуває в непримиреннім протиріччі, насамперед із
інтересами трьох імперіалістських держав: Польщі, Румунії й Угорщини.
Тільки безнадійні пацифістські бовдури здатні думати, що звільнення й
об'єднання України можна здійснити мирними дипломатичними шляхами,
референдумами, рішеннями Ліги Націй та ін.<br />
Анітрохи не кращими є, звичайно, ті "націоналісти", які збираються
вирішувати українське питання шляхом прислужництва одному імперіалізму
проти іншого. Гітлер дав цим авантюристам неоціненний урок, підкинувши
(чи надовго?) Карпатську Україну угорцям, які негайно винищили чималу
кількість довірливих українців.<br />
Оскільки справа буде залежати від військової сили імперіалістських
держав, перемога одного або іншого угруповання може означати лише нове
розчленовування українського народу й ще більш жорстоке його
поневолення.<br />
Програма незалежності України в епоху імперіалізму прямо й нерозривно
пов'язана з програмою пролетарської революції. Створювати собі будь-які
ілюзії щодо цього було би злочинно.<br />
Але ж незалежність об'єднаної України означає відокремлення
Радянської України від СРСР! — вигукнуть хором "друзі" Кремля. — Що ж
тут такого жахливого? — заперечимо ми зі свого боку.<br />
<table align="center" border="0" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tb_center" style="width: 600px;">
<tbody>
<tr>
<td><img height="445" src="http://his.img.pravda.com/images/doc/4/2/42c4ecd-1.jpg" width="600" /></td>
</tr>
<tr>
<td class="tb_text">Лев Троцький на еміграції в Мексиці. Кінець 1930-х</td>
</tr>
</tbody>
</table>
Нам не властиве священне тремтіння перед державними кордонами. Ми не
стоїмо на позиції "єдиної й неподільної". Адже й конституція СРСР визнає
право складових націй федерації на самовизначення, тобто на
відділення.<br />
Отже, навіть нинішня кремлівська олігархія не сміє заперечувати цей
принцип. Щоправда, він залишається тільки на папері. Найменша спроба
відкрито підняти питання про незалежну Україну мала б наслідком негайний
розстріл за обвинуваченням у зраді.<br />
Але саме ця огидна подвійність, саме це нещадне цькування всякої
вільної національної думки й призвели до того, що трудящі маси України,
ще більше, ніж у Великоросії, ставляться до влади Кремля як до жахливого
насильства.<br />
При такому внутрішньому становищі не може бути, зрозуміло, і мови про
те, щоб Західна Україна добровільно приєдналася до СРСР, яким він є
зараз. Отже, об'єднання України передбачає звільнення так званої
Радянської України з-під сталінського чобота. Бонапартистська кліка<em> [Сталін і його бюрократія - <strong>ІП</strong>]</em> буде й у цьому питанні жати те, що посіяла.<br />
Але ж це означає військове послаблення СРСР? — заволають від жаху
"друзі" Кремля. Послаблення СРСР, відповідаємо ми, викликає дедалі
більше зростання відцентрових тенденцій, які породжує бонапартистська
диктатура.<br />
У випадку війни ненависть мас до правлячої кліки може привести до
втрати всіх соціальних завоювань Жовтня. Вогнище занепадницьких настроїв
— у Кремлі. Незалежна Радянська Україна, навпаки, вже в силу власних
інтересів, стала б могутнім південно-західним оплотом СРСР.<br />
Відділення України не означало би послаблення зв'язків із працюючими
масами Великоросії, а лише послаблення тоталітарного режиму, який душить
Великоросію, як і всі інші народи Союзу.<br />
Чим скоріше буде підкопана, розхитана, зметена й розчавлена нинішня бонапартистська каста<em> [у агітації УПА сталінська бюрократія <a href="http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/01/1/67086/">називалася "класом більшовицьких вельмож" </a>- <strong>ІП</strong>]</em>, тим міцнішим стане захист радянської республіки, тим надійніше її соціалістичне майбутнє.<br />
Зрозуміло, що незалежна робітничо-селянська Україна могла би потім
вступити до Радянської Федерації; але добровільно, на умовах, які вона
сама вважатиме прийнятними, що передбачає, у свою чергу, революційне
відродження самого СРСР.<br />
Справжнє звільнення українського народу неможливе без революції або
низки революцій на Заході, які, зрештою, повинні призвести до утворення
Радянських Сполучених Штатів Європи. Незалежна Україна могла б увійти й
безсумнівно ввійшла б у цю Федерацію як рівноправний член.<br />
Пролетарська революція в Європі не залишила б, у свою чергу, каменя
на камені від огидної будівлі сталінського бонапартизму. У цьому випадку
найтісніша спілка Радянських Сполучених Штатів Європи й відродженого
СРСР була б неминучою і представила би неосяжні вигоди для європейського
й азіатського материків, включаючи, звичайно, і Україну.<br />
Але тут ми переходимо вже до питань другої і третьої черги.
Першочерговим питанням є революційне забезпечення єдності й незалежності
Робітничо-селянської України у боротьбі з імперіалізмом, із одного
боку, та з московським бонапартизмом — з іншого.<br />
Україна є особливо багатою на досвід із хибних шляхів боротьби за
національне звільнення. Тут було випробувано все: і дрібнобуржуазна
Рада, і Скоропадський, і Петлюра, і "союз" з Гогенцоллерном, і
комбінації з Антантою.<br />
Хто після всіх цих експериментів продовжує сподіватися на якусь із
фракцій української буржуазії як на провідника визвольної національної
боротьби, той є політичним мерцем.<br />
Лише український пролетаріат здатний не тільки вирішити революційне
по самій своїй сутності завдання, але й взяти на себе ініціативу його
вирішення. Він, і тільки він може згуртувати навколо себе селянські маси
й справді революційну національну інтелігенцію.<br />
На початку <a href="http://www.istpravda.com.ua/tags/tag_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0+%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0/">минулої імперіалістської війни</a>
українці Меленевський ("Басок") і Скоропис-Йолтуховський намагалися
поставити український визвольний рух під захист гогенцоллернівського
генерала Людендорфа, прикриваючись при цьому лівими фразами. Революційні
марксисти стусаном відкинули цих панів. Так само повинні чинити
революціонери й надалі.<br />
Війна, що насувається, створює сприятливу атмосферу для всіляких
авантюристів, шукачів чудес і шукачів золотого руна. Цих панів, що
особливо люблять гріти руки біля національного питання, не можна
підпускати до робітничого руху й на гарматний постріл.<br />
Ані найменших компромісів із імперіалізмом, фашистським і
демократичним! Ані найменших поступок українським націоналістам,
клерикально-реакційним або ліберально-пацифістським. Жодних "народних
фронтів"! Повна незалежність пролетарської партії як авангарду трудящих!<br />
Такою видається мені правильна політика в українському питанні. Я
говорю тут від власного імені. Питання підлягає міжнародному
обговоренню.<br />
Перше місце в цьому обговоренні повинне належати <a href="http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/05/1/79170/">українським революційним марксистам</a>. Ми з якнайбільшою увагою поставимося до їхніх голосів. Але нехай квапляться: часу на підготовку залишається небагато!<br />
<em>"Бюллетень оппозиции (большевиков-ленинцев)", № 77-78, 1939 р.</em><br /><em>Переклад Андрія Манчука </em><br />
<div style="text-align: center;">
<strong>------------------</strong></div>
<div style="text-align: center;">
<strong>ДЕМОКРАТИЧНІ КРІПОСНИКИ ТА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ</strong></div>
У журналі Керенського <em>[один із діячів<a href="http://www.istpravda.com.ua/artefacts/4d66f9fa7796f/"> антимонархічної революції</a> в Російській імперії 1917 року, голова Тимчасового уряду - <strong>ІП</strong>] </em>"Новая Россия" від 12 липня 1939 р. була піддана певній "критиці" моя стаття з приводу незалежності України.<br />
З точки зору соціалістичної, наукової, літературної тощо, "Новая
Россия", звісно, не являє жодного інтересу. Проте вона має одну
перевагу: дозволяє зазирнути у голови російських середньо- та
дрібнобуржуазних демократів. Якщо кожного з них добряче пошкребти, то
неодмінно <a href="http://www.istpravda.com.ua/columns/2011/03/3/28745/">знайдеш кріпосника</a>.<br />
Газета обурюється з приводу того, що я повністю й цілковито стою за
підтримку українського народу в його боротьбі за національну та державну
незалежність. "Відділення радянської України від СРСР Л. Троцького
зовсім не бентежить".<br />
Саме так!<br />
Стосовно ж панів демократів, то їх перспектива відділення України не
тільки бентежить, але й глибоко обурює. Демократичне прагнення
пригніченої нації завоювати собі повну самостійність не може не
обурювати кріпосників.<br />
"Питання того, як використає цю революцію (національну українську
революцію) Гітлер для здійснення своїх планів, Троцький не зачіпає".
Панове з "Новой России" вважають, що "відділення України призведе до
військового послаблення СРСР", і дуже близько підходять до того
висновку, що політика Троцького служить Гітлерові.<br />
Тієї ж думки й Кремль. Добрі розуми зустрічаються, стверджує французьке прислів’я.<br />
Припустимо, що відділення України дійсно послаблює СРСР. Але як тоді
бути з демократичним принципом самовизначення націй? Кожна держава, яка
насильно втримує у своїх кордонах певну націю, вважає, що її відділення
послабило б державу у економічному та військовому відношенні.<br />
Гітлер анексував Чехію та напів-анексував Словаччину саме тому, що це
призводить до військового посилення Німеччини. Чим в такому разі
критерій наших демократів відмінний від критерію Гітлера?<br />
Чи є українці нацією, на це питання демократи з "Новой России",
слідом за відомим демократом Мілюковим, готові, судячи з усього,
відповісти, що українці "в цілому", мабуть, нація, але ж треба й честь
знати…<br />
Іншими словами: якщо нація, то другого сорту, а отже, доля України
має визначатися інтересами Росії, тобто великоруської більшості. Оце і є
точка зору шовіністичних кріпосників. <br />
У <a href="http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/02/25/27845/">сумні дні Лютневої революції</a>
Тимчасовий уряд безсоромно відмовляв українцям не тільки у
незалежності, – вони тоді її ще не вимагали, – але й у простій
автономії.<br />
Панове демократи торгувалися через національні права України, наче
торгівці кіньми. Вони виходили тоді прямо й безпосередньо з інтересів
старих великоруських "хазяїв", поміщицького, буржуазного та
бюрократичного типу. Зараз вони перекладають ту ж саму велику традицію
мовою еміграції. <br />
З більш високої історичної точки зору, а саме з точки зору
соціалістичної революції, цілком можливим було б підпорядкувати на
певний період національні інтереси України інтересам міжнародного
пролетаріату, якби між ними виникла суперечність. Але ж жодної такої
суперечності немає!<br />
Україну тисне бонапартистська реакція - та сама, яка тисне весь СРСР й
підриває його обороноздатність. Український революційний рух,
спрямований проти бонапартистської бюрократії, є прямим союзником
міжнародного революційного пролетаріату.<br />
На відміну від панів демократів, меншовицького та народницького
штибу, ми зовсім не вважаємо, що кішка - всім звірам звір. Сила Гітлера
взагалі - зокрема, стосовно України - не в ньому самому, а у нікчемності
та гнилості демократії, у розкладі Другого та Третього Інтернаціоналів,
у глибокій хвилі розчарування, занепаду й апатії серед мас.<br />
Переможний революційний рух у будь-якій країні стане сигналом
загибелі для Гітлера. Національно-революційний український рух є
складовою тієї могутньої революційної хвилі, яка зараз молекулярно
формується під корою торжествуючої реакції.<br />
От чому ми стверджуємо: Хай живе незалежна радянська Україна!<br />
<em><a href="http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/10/18/575/">Койоакан</a>, 5 серпня 1939 р.</em><br />
<em>"Бюллетень оппозиции (большевиков-ленинцев)", № 79-90, 1939 р.</em><br /><em>Переклад Сергія Іщенка </em>Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-68138152378711062362016-03-11T05:58:00.000-08:002016-03-11T05:58:09.338-08:00Захист Олександра Шевчука<iframe width="640" height="360" src="https://www.youtube.com/embed/s0DVDMAVlww" frameborder="0" allowfullscreen></iframe>Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-29013416325709196212016-02-25T07:10:00.002-08:002016-02-25T07:10:15.916-08:00 ЛЕСЯ УКРАЇНКА <iframe width="640" height="360" src="https://www.youtube.com/embed/v6mrp1jrGqY" frameborder="0" allowfullscreen></iframe>
Документальний фільм, про життя видатної української поетеси Лесі Українки.
Режисер постановник: Голеня Богдан
Ролі: Анастасія Поварчук, Дарина Тишко, Антон Денисенко, Алла Кіндзерська, Надія Олейник, Олексій Горовой.
Творчий керівник: В.М. Майборода та І.В. Шурпан
(Photomagic 093 51 41 286)Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-60175855585649493842016-02-22T12:00:00.004-08:002016-02-22T12:00:55.061-08:00 Як син емігранта з Тернопільщини Голлівуд підкоривАвтор: Володимир Мороз<br />
<br />
Джерело: <a href="http://te.20minut.ua/Nashe-mynule/yak-sin-emigranta-z-ternopilschini-gollivud-pidkoriv-10483266.html" target="_blank">20 хвилин</a><br />
<i><br /></i>
<i>Будь-яка публiкацiя, передрук чи наступне поширення матеріалів сайту у друкованих засобах масової інформації можливе винятково у разі письмового дозволу правовласника</i><br />
<br />
<div class="entry-content">
<img alt="" class="aligncenter" src="http://img.20minut.ua/uploads/news/0002/60/thumb_159968_news_m.jpeg?hash=2016-02-18-16-34-01" height="400" id="__wp-temp-img-id" title="" width="580" /><br />
<div>
Сином Івана Палагнюка із села Іване-Золоте теперішнього
Заліщицького району та львів’янки Ганни Грам’як був голлівудський актор
Джек Паланс. Його батько – емігрант-шахтар загинув у Пенсильванії від
раку легень. Син також міг повторити цю долю, але вирвався у світ. “Я –
українець, а не росіянин, тож даруйте, я просто трохи не у своїй
тарілці. Буде краще, якщо я і мої друзі звідси підемо”, – ці слова
промовив відомий голлівудський автор Джек Паланс під час “Російських
ночей” у квітні 2004 року у Лос-Анджелесі, коли йому хотіли вручити
звання “народний артист Росії”.</div>
<span id="more-31606"></span><br />
<div>
<img alt="" class="aligncenter" src="http://vn.20minut.ua/uploads/content2/1455805065_Aldrich_Attack_movie_trailer_screenshot_%2810%29.jpg" id="__wp-temp-img-id" title="" /></div>
Таким чином Джек Паланс виявив свій протест проти українофобського
російського фільму “72 метри”. Тоді багато людей у різних країнах із
подивом дізналися, що Джек Паланс – це насправді Володимир Палагнюк –
син українських емігрантів із Західної України. Батько майбутнього
актора Іван Палагнюк народився у селі Іване-Золоте на Тернопільщині, а
мати – львів’янка і, за деякою інформацією, – полька. Утім, Річард
Сіверо у некролозі для Тhe New York Times після смерті Паланса написав,
що батька теж звали Володимиром і сина назвали на його честь. Шахта,
бокс, футбол Володимир Палагнюк прийшов на світ 18 лютого 1919 року у
Латімер-Майнз, що у штаті Пенсильванія. Там осіли його батьки, там тато
працював шахтарем, через шкідливу роботу захворів на рак легень і
передчасно помер. У сім’ї виховували шестеро дітей. Володимир був
третім. І він також міг повторити долю батька, адже юнаком пішов на
роботу у вугільні копальні. Але чоловік не затримався там – зайнявся
професійним боксом і навіть встановив рекорд: здобув 15 перемог поспіль,
12 з яких шляхом нокауту до завершення четвертого раунду. Виступав під
псевдо Джек Браццо. Але тріумфальну серію українця зупинив боксер Джо
Бексі. “Тоді я подумав, це ж треба бути горіхом, щоб дозволяти себе бити
у голову за 200 доларів”, – казав Володимир Палагнюк. Згадкою на все
життя про ті часи у героя нашої статті залишився хрипкий голос –
наслідок одного з ударів у горло під час бою.<br />
<div>
<div>
<img alt="" class="aligncenter" src="http://vn.20minut.ua/uploads/content2/1455805144_Jack-Palance-earned-his-s-008%20i.guim.co.uk.jpg" id="__wp-temp-img-id" title="" /></div>
<div>
<div>
</div>
<div>
Також чоловік був хорошим футбольним гравцем і у складі
університетської команди виграв внутрішній університетський чемпіонат
Північної Кароліни. Але й з футболу він пішов. Почалася Друга світова
війна, і Палагнюк мобілізувався у ВПС США. Літав на важкому
бомбардувальнику В-24 Liberator. Під час одного з навчальних польотів
над південною Арізоною літак загорівся, та пілот встиг катапультуватися.
Частина обличчя обгоріла, довелося робити декілька пластичних операцій.
Утім, як виявилося, саме хрипкий голос і обличчя у шрамах стали у
нагоді майбутньої акторської кар’єри. Як говорили, його специфічно
глибоко посаджені очі і виразні вилиці також були наслідком операцій.
Але останні припущення спростовували слова самого актора. Мовляв,
студійні працівники, які відповідали за зв’язки з пресою, багато
вигадали, а журналісти повірили.</div>
<div>
</div>
<div>
</div>
<div>
</div>
<div>
Довгий шлях у кіно Після участі у боях і демобілізації у 1944-му
Палагнюк, користуючись пільгами для колишніх вояків, вступив на
факультет акторського мистецтва Стенфордського університету. Підробляв у
ресторанах кухарем, офіціантом, продавцем содової, охоронцем,
фотомоделлю.</div>
<div>
<img alt="" class="aligncenter" src="http://vn.20minut.ua/uploads/content2/1455805187_111524_full%20THE%20PROFESSIONALS,%20Jack%20Palance,%201966%20cineplex.jpg" id="__wp-temp-img-id" title="" /></div>
<div>
<div>
<div>
</div>
<div>
Здобувши ступінь бакалавра, Володимир деякий час працював
репортером The San Francisco Chronicle і на радіо. Одначе його долею
стало акторство. Уперше чоловік зіграв у 1947-му у п’єсі “Трамвай
“Бажання” на Бродвеї. Спершу Палагнюк виступав під псевдо Паланські, але
зрештою змінив його на Паланс. Дебютом Паланса у кіно стала стрічка
“Паніка на вулицях” 1950 року. Далі були “Прикрі узгір’я” (Halls of
Montezuma) і “Раптовий страх”. За третю роль у кіно Паланса номінували
на „Оскар”. Він став одним із найвідоміших виконавців характерних ролей
другого плану.</div>
<div>
<img alt="" class="aligncenter" src="http://vn.20minut.ua/uploads/content2/1455805251_Atilla%20images.sequartorg.jpg" id="__wp-temp-img-id" title="" /></div>
<div>
<div>
</div>
<div>
“Упродовж своєї кар’єри містер Паланс своєю присутністю у 6,4 фута
був добре упізнаваним завдяки суворому профілю, глибоким чорним очам і,
коли того було треба – а це було часто – смаковито зловісному сміху. Це
повторювалося знову і знову, як тільки він грав ролі шахраїв, убивць,
маньяків, варварів на зразок гунна Атілли, неотесаних коханців…”, –
цитуємо знову Річарда Сівіро. Однак Паланс критично ставився до цих
ролей. “Макулатура”, – відказував він, коли журналісти, бувало,
запитували про його доробок.</div>
<div>
<img alt="" class="aligncenter" src="http://vn.20minut.ua/uploads/content2/1455805290_Jack_Palance_1974.jpg" id="__wp-temp-img-id" title="" /></div>
<div>
<div>
</div>
<div>
Насправді Джек Паланс був дуже доброю, м’якою і чуйною людиною.
Його мрією було зіграти роль Тараса Бульби, але пощастило Юлу Бріннеру. </div>
<div>
<div>
<br />
Зрештою, Паланс став лауреатом премій “Золотий глобус” та “Еммі”. А
от “Оскар” до нього прийшов у 1992-му. Причому не за роль лиходія, а за
комедійну роль Керлі Вошборна у стрічці “Міські піжони”. Тут українець
зіграв ковбоя. Коли дійшло до вручення, 72-річний актор продемонстрував
захопленому залу свою відмінну фізичну форму, відтиснувшись від землі на
одній руці. Після того Джек Паланс зіграв ще у 10 стрічках. Востаннє – у
2004-му. Помер актор 10 листопада 2006 року у своєму домі в Монтесіто у
Каліфорнії.</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
</div>
<iframe allowfullscreen="" frameborder="0" height="480" src="https://www.youtube.com/embed/u4qQtWjXPv4" width="640"></iframe>Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-69611272289892207672016-02-22T08:06:00.002-08:002016-02-22T08:06:58.781-08:00Мені здається, час настав. Соціальний ролик<br />
Автори сценарію: Ярина Чорногуз, Олександр Іванов.<br />Оператор та монтаж: Тарас Троцюк.<br />У ролях: Павло та Інна Вишебаби, Ляна Пленокосова, Роксолана Братішко<br />
<iframe allowfullscreen="" frameborder="0" height="360" src="https://www.youtube.com/embed/zgSEdYwndMQ" width="640"></iframe>Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-20852591826937119822016-02-20T13:06:00.002-08:002016-02-20T13:07:18.565-08:00Герої не вмирають<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://3.bp.blogspot.com/-J8vlTlHKQkc/VsjUxFtTUvI/AAAAAAAALKQ/2B0b7Mwchsk/s1600/541442_main.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" height="316" src="https://3.bp.blogspot.com/-J8vlTlHKQkc/VsjUxFtTUvI/AAAAAAAALKQ/2B0b7Mwchsk/s640/541442_main.jpg" width="640" /></a></div>
Картина Юрія ЖуравляUnknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-79472641117217423632016-02-20T08:46:00.000-08:002016-02-20T08:46:04.198-08:00Волинська лайка ХVI‒XVII столiття, або Як в Луцьку колись обзивалися. ФОТОДжерело: <a href="http://www.volynpost.com/articles/581-volynska-lajka-hvixvii-stolittia-abo-yak-v-lucku-kolys-obzyvalysia-foto" target="_blank">Волинь Post</a><br />
<br />
Часто, прямуючи щодень у буденних справах, оминаючи на своєму шляху
гамірливі молодіжні компанії, або ж товариства вже добряче підпилих
неборак-колег, волею-неволею доводиться чути цілі лінгвістичні
конструкції із, як-то прийнято вважати, старого доброго лихого слівця. <br />
<br />
Цим, як не прикро, сьогодні вже нікого не здивуєш. Залишається лиш
плекати надії, що на загальній хвилі патріотизму культура мовлення
українців загалом і волинян вийде на значно кращий рівень.<br />
<br />
Сподіванкам дамо час на втілення, бо лихослів'я ‒ то не вигадка
вчорашніх днів, а прикра традиція, що віддавна супроводжувала наших
дідів‒прадідів. Одначе, запевняю, тих немилозвучних, і, ну вже дуже
образливих висловів, якими послуговується середньостатистичний волинянин
в ті моменти, коли звичні слова не здатні відобразити його емоційного
збудження, раніш не було. <br />
<br />
<b>Як на Волині і в Луцьку колись висловлювали образу й чим була лайка в
розумінні людей, що більше чотирьохсот років тому носили поважне звання
луцьких міщан</b>.<br />
<br />
Образа честі й доброго імені в час, про який ідеться, сприймались вкрай
гостро й часто ставали причиною спочатку сварок й конфліктів, а згодом –
судових позовів й подальших, нерідко довготривалих судових тяганин. <br />
<br />
Справи ті лучани вирішували у двох тодішніх судових інстанціях. Одна
йменувалась ґродським судом-урядом, інша ‒ міським маґістратським судом.
Перший функціонував у стінах Луцького замку, другий – в головній
адміністративно-судовій будівлі міста із правом самоврядування – ратуші.
<br />
<br />
<div class="big">
<a class="fc-zoom" href="http://www.volynpost.com/img/modules/articles/b/83/42808362a31ba01d22b85102afb3283b/original-unnamed.jpg" rel="cgp581">
<img alt="Засідання маґістратського суду" class="big lazy" data-original="http://www.volynpost.com/img/modules/articles/b/83/42808362a31ba01d22b85102afb3283b/cb-unnamed.jpg" src="http://www.volynpost.com/img/modules/articles/b/83/42808362a31ba01d22b85102afb3283b/cb-unnamed.jpg" style="display: inline;" title="Засідання маґістратського суду" />
</a>
<div>
Засідання маґістратського суду</div>
</div>
<br />
Власне записи, які внесені у документацію означених установ і слугують
джерелом для ідентифікації “обзивалок” чотирьохсотлітньої давності.
Принагідно зауважу, що юридичний актовий документ тих часів
староукраїнською та старопольською мовами, як і акуратні вордівські
папери сучасних судових інстанцій, мали визначений і ретельно продуманий
формуляр. Одначе ображені позивачі, в запалі примчавши до суду, слів
особливо не вибирали. Обов’язком писарів в той момент було вписання
жалісливого зізнання-оскарження за принципом “слово од слова”, тобто
повністю.<br />
<br />
Спектр усіх словесних образ іменувався “ущипливими”, “вразливими”,
“непристойними”, “шкаредними” словами і ними “вимовляли”,
“деспектували”, “соромили”. Епітети, якими позначали злі вчинки й погану
вдачу, можна умовно поділити на чоловічі й жіночі. <br />
<br />
Чи не найпоширенішим звинуваченням тогочасних жіночок була розпуста.
"Білоглова", а саме так називали тодішніх представниць прекрасної статі
(слово походить від білої барви головного убору – намітки, котрою
тодішні жінки покривали голову), яких упіймали на чужолозтві чи просто в
ньому підозрювали, називали “вшетечницями”, тобто розпусницями, а їхні
дії, відповідно – “вшетечними”. <br />
<div class="big">
<a class="fc-zoom" href="http://www.volynpost.com/img/modules/articles/a/6b/0697a1ae90e7998fcefdf2922631e6ba/original-unnamed_1.jpg" rel="cgp581">
<img alt="Жіночий головний убір – намітка (сучасна інтерпретація)" class="big lazy" data-original="http://www.volynpost.com/img/modules/articles/a/6b/0697a1ae90e7998fcefdf2922631e6ba/cb-unnamed_1.jpg" src="http://www.volynpost.com/img/modules/articles/a/6b/0697a1ae90e7998fcefdf2922631e6ba/cb-unnamed_1.jpg" style="display: inline;" title="Жіночий головний убір – намітка (сучасна інтерпретація)" />
</a>
<div>
Жіночий головний убір – намітка (сучасна інтерпретація)</div>
</div>
<br />
Такої обмовки як вогню луцькі міщанки остерігалися й уникали, а одна із них – <b>Васюта Михитарова</b>
в серпні 1616 року скаржачись на міських урядників у справі незаконного
й безпідставного арешту, навіть вказувала, що її затримали подібно до
якоїсь вшетечниці – тобто непорядної, похітливої жінки. <br />
<br />
Рідше на Волині послуговувались старожитнім словом “курва”. Воно
вживалося, наслідуючи польську мову, стосовно львівських міщанок
подібної вдачі. За негідні, зневажливі вчинки, жінок деколи називали
“малпами”, тобто мавпами. <br />
<br />
Неподібними до нинішніх були лайливі епітети, вживані на означення
чоловічих морально-етичних падінь. Чи не найпоширенішою “мужеською”
обзивалкою слугувало визначення “лотр”, чи, ласкавіше, “лотрик”.
Назвавши так міщанина чи шляхтича, його одразу ставили в один ряд із
злодіями, затятими гуляками й ледарями. <br />
<br />
Для ідентифікації облудників й пройдисвітів застосовували слово “франт”,
а донощики й авантюрні інтригани отримували не дуже горде, але все ж
звання “сикофантів”. Щоб підкреслити несерйозність, а часом й життєву
глупоту, чоловіка прозивали “блазнем”. Зневагу висловлювали і за
допомогою звертань “собако”, “син песій” та традиційно “скурвий син”. <br />
<div class="big">
<a class="fc-zoom" href="http://www.volynpost.com/img/modules/articles/a/6b/0697a1ae90e7998fcefdf2922631e6ba/original-unnamed_2.jpg" rel="cgp581">
<img alt="Назрівання конфлікту в середньовічному місті" class="big lazy" data-original="http://www.volynpost.com/img/modules/articles/a/6b/0697a1ae90e7998fcefdf2922631e6ba/cb-unnamed_2.jpg" src="http://www.volynpost.com/img/modules/articles/a/6b/0697a1ae90e7998fcefdf2922631e6ba/cb-unnamed_2.jpg" style="display: inline;" title="Назрівання конфлікту в середньовічному місті" />
</a>
<div>
Назрівання конфлікту в середньовічному місті</div>
</div>
<br />
Особливою образою честі слугувало порівняння з гицлем – вбивцею собак,
який за сумісництвом був помічником ката. Подібно до свого “роботодавця”
– карателя на горло, гицель, хоч і належав до середньовічної категорії
ремісників, але в жодне із їхніх професійних об’єднань –
цехів-корпорацій не приймався. Вважалось, що робота цих двох “колег по
нещастю” несумісна із християнськими канонами. У більшості випадків кати
й гицелі опинялись поза людськими спільнотами: з ними рідко
спілкувались, при зустрічі уникали, не знали імен. <br />
<br />
Популярним лайливим виразом на Волині ХVІ – ХVІІ століття було “ти
третій”, тобто “ти третій по катові і гицелю”. До цієї ж категорії
відносився зворот “кат його відає”, що використовувався на позначення
безперспективності й невизначеності ситуації.<br />
<div class="big">
<a class="fc-zoom" href="http://www.volynpost.com/img/modules/articles/b/83/42808362a31ba01d22b85102afb3283b/original-unnamed_3.jpg" rel="cgp581">
<img alt="Кат за виконанням “професійних” обов’язків" class="big lazy" data-original="http://www.volynpost.com/img/modules/articles/b/83/42808362a31ba01d22b85102afb3283b/cb-unnamed_3.jpg" src="http://www.volynpost.com/img/modules/articles/b/83/42808362a31ba01d22b85102afb3283b/cb-unnamed_3.jpg" style="display: inline;" title="Кат за виконанням “професійних” обов’язків" />
</a>
<div>
Кат за виконанням “професійних” обов’язків</div>
</div>
<br />
Попри високі морально-етичні норми й беззаперечну християнську віру, в
міському середовищі Луцька та інших волинських міст траплялись випадки
зґвалтувань й позашлюбних зв’язків, наслідком яких ставала поява на світ
дітей-бастардів. Таким був, наприклад, луцький вірменин <b>Андрій Федорович Мурадинович</b>. Його батько – <b>Федір Мурадинович</b>
свого часу викупив у поганина (татарина) Ростка жінку, яка упродовж
багатьох років служила в домі за кухарку. Згодом вона стала
лучанину-вірменину не лише служницею, а й коханкою. Далі – більше.
Натішившись вже не молодою служницею, луцький міщанин вподобав собі її
доньку Анну, результатом чого й стало народження їхнього сина Андрія. Не
бажаючи брати доньку служниці собі за дружину, Мурадинович, все ж, не
відмовився від хлопчика, належним чином виховуючи його й відписавши в
заповіті значну суму грошей та інших пожитків. Одначе по смерті того
Федора, з’явилось чимало претендентів на спадок небіжчика, з вуст яких
впродовж 1612–1616 років лунали образи на адресу неповнолітнього сина.
Малого називали “недоброго ложа сином”, “непорядно уродженим”, дитиною
“поза законом”. <br />
<br />
Тож, як бачимо, звичка лихословити й застосовувати гарячі словечка
віддавна побутувала на наших теренах. Одначе, як на мене, чотириста
років тому ті вислови, попри зневажливе й ганебне змістове наповнення,
все ж були милозвучнішими від поширених нині, і, щонайменше –
автентичними. Тож чи не варто на етапі викшталтування рідної мови, якщо
не відмовитися від запозичених так званих “благих матов”, то принаймні
замінити їх на рідні – ті, якими лаялись та обзивались люди, що ходили
старими вулицями нашого міста чотири століття тому?Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-2736479259197639743.post-28225951732359711982016-02-09T00:17:00.000-08:002016-02-09T00:17:12.821-08:00BRUTTO - Вечірнє сонце <iframe width="640" height="360" src="https://www.youtube.com/embed/DKNWS2eKD4U" frameborder="0" allowfullscreen></iframe>Unknownnoreply@blogger.com0