пʼятниця, 21 червня 2013 р.

Карпатські дерев'яні церкви стали Світовою спадщиною ЮНЕСКО. ФОТО

Джерело: Українська правда



Унікальні дерев'яні церкви Карпат було внесено до списку Cвітової спадщини ЮНЕСКО. Експерти ООН залишили за святинями оригінальну назву – tserkva. Разом із українськими до реєстру увійшли і лемківські храми на території Польщі.

Відповідне рішення ухвалено на сесії ЮНЕСКО, що триває в Камбоджі, інформує TVi.
Повна назва об'єкту – "Дерев'яні церкви Карпатського регіону в Польщі та Україні" ("Wooden Tserkvas of the Carpathian Region in Poland and Ukraine"). До переліку потрапило 16 церков: по 8 від України та Польщі.

Найвищий пам'яткоохоронний статус отримали: церква святого Юрія у Дрогобичі (Львівська обл.; II пол. XVII ст.), церква Пресвятої Трійці у Жовкві (Львівська обл.; 1720 р.), церква Собору Пресвятої Богородиці у Маткові (Львівська обл.; 1838 р.), церква Різдва Пресвятої Богородиці у Нижньому Вербіжі (Івано-Франківська обл.; 1808 р.), церква Зішестя Святого Духа у Потеличі (Львівська обл.; 1502 р.), церква Зішестя Святого Духа у Рогатині (Івано-Франківська обл.; поч. XVI ст.), церква Собору святого Архангела Михаїла в Ужку (Закарпатська обл.; 1745 р.), церква Вознесіння Господнього в Ясіня (Закарпатська обл.; 1824 р.).

Церква Святого Юра у Дрогобичі. Фото: Віктор Колдун  


Дерев'яні церкви, розташовані на теренах Польщі теж, по суті, є українськими. Вони відповідають унікальній українській традиції та свого часу використовувалися (або й використовуються) нашими земляками:

церква святого Архангела Михаїла у Брунарах (Малопольське воєводство; 1830 р.), церква святої Параскеви у Квятоні (Малопольське воєводство; 1810 р.), церква Покрови Богородиці в Овчарах (Малопольське воєводство; 1653 р.), церква святого Якова в Поворознику (Малопольське воєводство, XVII ст.), церква святої Параскеви в Радружі (Підкарпатське воєводство; 1583 р.), церква святого Архангела Михаїла в Смільнику (Підкарпатське воєводство; 1791 р.), церква святого Архангела Михаїла в Туринську (Підкарпатське воєводство; 1803 р.), церква Різдва Пресвятої Богородиці в Хотинці (Підкарпатське воєводство; 1731 р.).

Лемківська церква у Брунарах (нині Польща). Після виселення українців з цієї території храм передано польській католицькій церкві. Фото: plfoto.com

"Розташовані біля східного кордону Східної Європи, транснаціональні об'єкти налічують 16 tserkvas, побудованих із горизонтальних дерев'яних колод між XVI і XIX століттями громадами православної та греко-католицької конфесій. 

Вони репрезентують культурну виразність чотирьох етнографічних груп, а також декоративні й технічні характеристики, яких вони досягли свого часу. 

Tserkvas – це спадок окремішньої будівельної традиції, що корениться в православній церковній архітектурі, в якій переплітаються елементи місцевої традиції і символічні посилання на космогонії власної громади", – йдеться в офіційному повідомленні на сайті ЮНЕСКО.

Розпис церкви у Дрогобичі 

 У перші дні роботи сесії також було прийнято рішення не виключати Національні заповідники "Софія Київська" і "Києво-Печерська Лавра" з реєстру ЮНЕСКО. Раніше українським пам'яткам загрожувало виключення зі списку у зв'язку із забудовою буферних зон.

Церква Вознесіння Господнього в селищі Ясіня (Закарпаття). Фото: rakhiv.biz
За останні 20 років на Прикарпатті згоріло 19 дерев'яних церков.

В перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна представлена у списку Світової спадщини ЮНЕСКО шістьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.
У липні 2012 року на сесії комітету ЮНЕСКО було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Кілька днів тому міністр культури України заявив, що на цьогорічній сесії ЮНЕСКО також мають розглянути подання про внесення до списку ЮНЕСКО заповідника "Херсонес Таврійський".

Немає коментарів:

Дописати коментар