Фото Ігоря КАРЛИЦЬКОГО
У
холі головного корпусу Донецького національного університету, який нині
базується у Вінниці, встановили бронзову меморіальну дошку на честь
загиблого під Іловайськом випускника вишу Юрія Матущака. Відкривали
пам’ятний знак невтомному «Вітру» батько героя, його бойові побратими,
друзі, студенти і викладачі ДонНУ.
Юрій Матущак пішов на війну добровольцем. Був бійцем полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1». У серпні 2014 року опинився в Іловайську. Під час виходу з так званого «зеленого коридору» колону, в якій пересувався Юрко, розстріляли бойовики. Шість місяців він вважався зниклим безвісти, поки у лютому 2015 року повторна експертиза ДНК не підтвердила його загибель.
Через рік, у лютому 2016 року, в Донецькому національному університеті влаштували день пам’яті Юрія Матущака. Тоді батько загиблого, художник за фахом Віталій Матущак презентував для благодійної виставки-продажу свої картини. За виручені кошти він розпочав роботу над виготовленням меморіальної дошки на честь свого сина. Ескіз написав сам. А створив пам’ятний знак із бронзи вінницький скульптор Володимир Оврах. Віталій Матущак зізнається, що без підтримки ДонНУ, коштів меценати та друзі, які знали Юрка за життя, реалізувати цю ідею було б неможливо.
«Це була важка робота, не стільки фізична, як моральна, – каже батько загиблого. – Коли він висловив бажання йти воювати, ми не зупиняли його, бо розуміли, що російську тінь треба знищити на кордоні. Будь-якою ціною… Мій син ніколи не боявся висловлювати свою думку, плисти проти течії, любити Україну в російському Донбасі. Влада прагнула нейтралізувати його: спершу залякували, потім намагалися «прив’язати» нагородами, навіть державними «за активну громадську позицію». Але його важко було зупинити. Коли сина не стало, слова співчуття лунали і в Україні, і за її межами. В Польщі навіть футбольний матч провели на його честь. А сьогодні пам’ять Юрка вшановують у стінах його рідного ДонНУ. І це велика честь».
Ректор університету Роман Гринюк, згадуючи про загиблого, зауважив, що серце кожного вишу – це його студенти і випускники. Саме вони прославляють заклад в Україні і за її межами. До таких сміливо можна віднести і Юрія Матущака, світла пам’ять про якого завжди житиме у серцях викладачів та студентів ДонНУ.
Олеся ШУТКЕВИЧ
Юрій Матущак пішов на війну добровольцем. Був бійцем полку патрульної служби поліції особливого призначення «Дніпро-1». У серпні 2014 року опинився в Іловайську. Під час виходу з так званого «зеленого коридору» колону, в якій пересувався Юрко, розстріляли бойовики. Шість місяців він вважався зниклим безвісти, поки у лютому 2015 року повторна експертиза ДНК не підтвердила його загибель.
Через рік, у лютому 2016 року, в Донецькому національному університеті влаштували день пам’яті Юрія Матущака. Тоді батько загиблого, художник за фахом Віталій Матущак презентував для благодійної виставки-продажу свої картини. За виручені кошти він розпочав роботу над виготовленням меморіальної дошки на честь свого сина. Ескіз написав сам. А створив пам’ятний знак із бронзи вінницький скульптор Володимир Оврах. Віталій Матущак зізнається, що без підтримки ДонНУ, коштів меценати та друзі, які знали Юрка за життя, реалізувати цю ідею було б неможливо.
«Це була важка робота, не стільки фізична, як моральна, – каже батько загиблого. – Коли він висловив бажання йти воювати, ми не зупиняли його, бо розуміли, що російську тінь треба знищити на кордоні. Будь-якою ціною… Мій син ніколи не боявся висловлювати свою думку, плисти проти течії, любити Україну в російському Донбасі. Влада прагнула нейтралізувати його: спершу залякували, потім намагалися «прив’язати» нагородами, навіть державними «за активну громадську позицію». Але його важко було зупинити. Коли сина не стало, слова співчуття лунали і в Україні, і за її межами. В Польщі навіть футбольний матч провели на його честь. А сьогодні пам’ять Юрка вшановують у стінах його рідного ДонНУ. І це велика честь».
Ректор університету Роман Гринюк, згадуючи про загиблого, зауважив, що серце кожного вишу – це його студенти і випускники. Саме вони прославляють заклад в Україні і за її межами. До таких сміливо можна віднести і Юрія Матущака, світла пам’ять про якого завжди житиме у серцях викладачів та студентів ДонНУ.
Олеся ШУТКЕВИЧ
Джерело: День
